Щодня Катерина довго стояла біля плити, щоб порадувати коханого смачною вечерею. Вітя завжди приходив вчасно. Сідав на кухні, вечеряв, а за кілька годин йшов.
Катерина ні про що не підозрювала, кохала його без пам’яті. Вона мріяла про те, щоб полетіти з віктором до Франції, навіть гроші для цього збирала. Але чоловік завжди знаходив привід відмовити. Катя не знала, що робити.
Але життя і події в Україні самі розставили все на свої місця. Дівчина дізналася, що Віктор давно має іншу жінку. Точніше, наречену.
Катя не влаштовувала сцен. Зібрала всі його речі та відправила поштою. А наступного дня зайнялася генеральним прибиранням у квартирі. Хотілося позбутися будь-якого нагадування про цю людину. Потім Катя пішла до салону краси та відвела душу: потрібно було оновитись і зовні, і внутрішньо.
Після Катерина записалася на приватні уроки з французької. З дитинства вона мріяла вивчити цю мову, та всі руки не доходили. Мова давалася їй дуже легко. Чи то Катіна картава «р» допомогла, чи її щире бажання приборкати мелодійну мову.
Катя приходила додому після кожного заняття та повторювала пройдений матеріал. Французька приносила їй справжнє задоволення.
А батьки та подруги не могли змиритися з тим, що їхня Катя так спокійно перенесла розрив. Мама намагалася поговорити, лізла в душу, щоб вона їй все розповіла. А подружки радили сходити до психолога, він, мовляв, достеменно допоможе з усім розібратися.
Але їй не було з чим розбиратися. Вона нарешті почала жити так, як хотіла. Трирічні стосунки з Віктором гальмували її духовний розвиток, вони заважали їй. Тільки ось зрозуміти це вона змогла лише тоді, коли вони закінчилися.
Проте найближчі люди Катерини чомусь відмовлялися в це вірити. Раз у раз задавали їй нетактовні питання, лізли в її особисте життя.
Але Катя все розуміла. Вона чемно відмовлялася від будь-якої допомоги і наполегливо продовжувала йти назустріч своїй мрії. Дівчина робила успіхи у вивченні французької. Вона почала частіше ходити до театрів та філармонії. Записалася на йогу.
Катя увесь 2021 рік вбирала життя у всіх його проявах кожною клітиною свого єства. Не дивно, що її шляху почали з’являтися дуже цікаві люди. Якось після чергової театральної вистави вона познайомилася з вельми привабливим чоловіком.
ГФедір виявився справжнім театралом. Він бував мало не на кожній виставі в місцевому театрі. Знав всіх акторів поіменно та дуже уважно вивчав тих, хто приходить на спектаклі. в Катерині він одразу помітив щось незвичайне. І через кілька місяців нарешті наважився до неї підійти.
«У вас чудовий смак! Бачу, ви вже не вперше приходьте на цю виставу», – несміливо сказав Федір.
Каті було приємно, що хтось оцінив її любов до мистецтва. Почалася розмова, яка плавно перетекла у спільну вечерю в ресторані неподалік.
Наприкінці вечора Федір запитав її, про що вона мріє. Не роздумуючи жодної секунди, вона відповіла: «Я мрію побачити Париж».
Чоловік простягнув Каті свою руку і сказав: «Полетіли!»
Катя здивувалася. Вона ще ніколи не зустрічала таких цікавих чоловіків. І тим більше їй було невідомо, що таке чоловіча ініціативність. Вона подумала, що втрачати їй все одно вже нема чого. І погодилась. Тоді вона ще не знала, що ця зустріч була доленосною.
Дивно, але того ж вечора Каті зателефонувала мама її колишнього.
«Пробач мого недолугого сина, адже ти ж так любила його! Він розлучається з тією дівчиною і буде знову вільний», – почулося на тому кінці дроту.
Але Каті це було нецікаво. Вона вже складала свою валізу в Париж.
Федір виявився громадянином Франції, його рідна прабабуся по батьку була француженкою, а батьки переїхали жити в Париж, коли маленькому Феді було 10 років.
Зараз Катерина і Федір прийняли в своїх паризькій квартирі Катіну маму і бабусю, адже жили вони в Бучі.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
