Коли ми з Олегом одружилися, за плечима кожен мав невдалий шлюб. Коли почали зустрічатися, все було чудово – відвідування кінотеатрів та виставок, поїздки на пляж та пікніки, романтичні побачення.
Мені 36 років, моєму хлопцеві— 40, тож вирішили не затягувати стосунки та одразу жити разом. І тут я припустилася найбільшої помилки, яка цілком могла привести нас до повного розриву. Втім, про все по порядку.
Раніше ми нормально спілкувалися, ділилися секретами і просто добре проводили час, але щойно я опинилася в статусі законної дружини, захотілося звити ідеальне гніздечко – як на картинці в модному журналі.
Щойно новоспечений чоловік переступав поріг, відразу отримував цінні вказівки — акуратно витерти підошви взуття, роззутися, повісити верхній одяг, помити взуття, переодягтися, помити руки і сідати до вечері.
Щодня мій стіл був схожий на королівський прийом — перше, друге, свіжа випічка, вишукані страви і неодмінні ножі з вилкою, якими передбачалося чинно користуватися, підтримуючи світську бесіду.
І я, в акуратному фартушку і з макіяжем — ну просто хазяйка з реклами. Природно, після такої вечері треба було навести лад на кухні, тому часу на розмови до душі не вистачало.
Миття та протирання тарілок і келихів, заготівля на завтра, зняття макіяжу, словом, у ліжко я плескалася тоді, коли чоловік уже бачив солодкі сни. Ми не сварилися, ми просто обідали, вечеряли та снідали, обмінюючись думками щодо якості страв і жили як добрі сусіди.
Зрештою Олег просто не витримав такого життя і одного вечора покликав мене на майданчик, швидко зачинив двері і потяг у машину прямо в халаті і тапочках. Ця ніч стала переломною — мій чоловік висловив мені все, що думає про кухонний етикет, відвіз у найближчий лісок, де розвів багаття і підсмажив на гілочках зачерствілий батон із машини.
Це було найсмачніше, що я їла за останні кілька місяців. Олег сказав, що дуже любить мене і не збирається присвячувати решту життя спостереженню, як я кожний день готую різні страви.
Я зрозуміла, що ідеальна сім’я це порозуміння, тому тепер у нашому будинку завжди просто та весело, по-домашньому. Ми намагаємося цінувати кожну мить, а правила етикету залишаємо для королів. Не завжди шлях до серця чоловіка лежить через шлунок… точніше, не обов’язково їжа має подаватися за етикетом.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
