fbpx

Шлюб у мене був невдалий, довелося піти від чоловіка, і на перших порах я повернулася до батьків. І ось тут мене чекав сюрприз. Одного разу  я прийшла додому, зайшла тихо. На кухні голосно працював телевізор, мама щось так само голосно говорила батькові і вони не чули, як я ввійшла. І я почула їхню розмову

Шлюб у мене був невдалий, довелося піти від чоловіка, і на перших порах я повернулася до батьків. І ось тут мене чекав сюрприз. Одного разу  я прийшла додому, зайшла тихо. На кухні голосно працював телевізор, мама щось так само голосно говорила батькові і вони не чули, як я ввійшла. І я почула їхню розмову.

Прикро до сліз і не знаю, як бути далі. Мама завжди була дивакувата, бідкалася, жалілася мені, а я її підтримувала. Скаржилася на тата, розповідала, як він її дістав. І я завжди думала: бідна мама.

Потім я вийшла заміж, переїхала, і спілкувалися ми тільки по телефону. Шлюб у мене був невдалий, довелося піти від чоловіка, і на перших порах я повернулася до батьків. І ось тут мене чекав сюрприз.

Ситуація змінилася: я для батьків стала ворогом номер один. Одного разу  я прийшла додому, зайшла тихо. На кухні голосно працював телевізор, мама щось так само голосно говорила батькові і вони не чули, як я ввійшла. І я почула їхню розмову.

Мама, заламуючи руки, плачучи, розповідала батькові, як я її ображаю, доводжу, що це через мене вона хворіє і так далі. Я не витримала і зайшла на кухню.

Тато, побачивши мене, почав кричати, на мене. говорити неприємна про мою дитину, тобто їхнього онука, і я не розуміла, що відбувається. Намагалася виправдатися – куди там!

Зрозуміла, що потрібно робити ноги, що батьки морально хворі. Намагалася згладжувати конфлікти – маму аж трясло. Їй потрібні були емоції, крики і драма. Я не витримала і пішла на квартиру, сказала їм, що їм потрібно обом йти до спеціаліста. Ага, хто там піде. Всім легше робити вигляд, що ми щаслива сім’я.

Хочу запитати поради, як мені бути далі? Батько телефонує, вибачається, приїжджає з подарунками. Мені аж тошно від його приїздів! Та він не розуміє. Дзвонить, кличуть у гості. А я чула, що вони про мене кажуть, як брудом поливають за спиною. Я з ними взагаліспілкуватися не хочу, та більше у них нікого немає. я їхня єдина дитина.

Приходила і мама, намагалася помиритися. Але я знаю, що це не надовго, що потім у неї знову почнеться роздвоєння. Нехай там сидять удвох і нас не чіпають, бачити їх бачити не можу обох. Оце випало щастя моїй дитині – мат таких неадекватних дідуся й бабусю!

Автор: Єва

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page