fbpx
життєві історії
Сімейне життя виявилося геть не тим щастям, на яке я сподівався. Дружина взагалі мене дуже розчарувала. наречену я обирав ретельно. Якось одна дівчина, яку я привів додому, таке вчудила! Моя мама спекла пиріг, роздала всім по шматку. І ця дівчина з’їла свій шматок і відразу без дозволу полізла брати новий. А потім я поїхав з друзями на відпочинок і там випадково познайомився з класною дівчиною. Людмила була молодшою за мене на 4 роки. Не особливо приємне обличчя, занадто довгий ніс, але зате фігура нормальна. Зробив пропозицію. Люда була у нестямі від щастя і одразу погодилася. Це мені теж сподобалося, тому що я не люблю дівчат, які щось таке з себе уявляють і з коронами на голові. Ми одружилися. Я спочатку був задоволений, але пройшло 8 років і багато що змінилося. Купуємо напівфабрикати і ними годуємося

Сімейне життя виявилося геть не тим щастям, на яке я сподівався. Дружина взагалі мене дуже розчарувала. наречену я обирав ретельно. Якось одна дівчина, яку я привів додому, таке вчудила! Моя мама спекла пиріг, роздала всім по шматку. І ця дівчина з’їла свій шматок і відразу без дозволу полізла брати новий.

Я одружився у 25 років. Зараз розумію, що поквапився, але вже пізно. До зустрічі з майбутньою дружиною у мене були тривалі стосунки з однією дівчиною. Ми були першими одне в одного. Вона вчилася зі мною в одній школі, але була меншою за мене на 5 років. Зустрічатися ми  з нею почали, коли я вже навчався в інституті, а вона – ще в школі.

Після школи Оля приходила до мене додому. Я тоді ще жив з батьками і старшим братом. Вона залишалася у нас ночувати практично кожного дня. Її мати мала маленький бізнес – пекла торти на замовлення. Я став їм допомагати, розвозив замовлення, і за це мама моєї дівчини платила мені невеликі гроші.

Потім, коли моя дівчина також вступила до університету, у неї з’явилися знайомі хлопці. Спеціальність у неї була перспективна – стоматолог. І я бачив, що вона може будь-якої миті проміняти мене на одного з одногрупників. У них буде спільна професія, і він буде заробляти більше, ніж я. Адже зубні лікарі багато заробляють.

Одного разу ми з Ольгою посварилися. Вона хотіла з’ясувати мої плани на майбутнє, спитала, коли ми з нею одружимося. Я ж одружуватися у найближчий час не збирався. Хоча на ній, напевно, і не одружився б. Тому що у нас на той момент не було грошей на спільне сімейне життя.

У мене була всього лише скромна робота зі скромною зарплатою. Моя мама була домогосподаркою, батько мав свій маленький бізнес. На життя моїй сім’ї цього вистачало, але ніхто не став би мені допомагати грошима, якби я завів свою родину. А у Олі взагалі неповна сім’я, без батька, заробляла тільки мама. Навряд чи її мама могла б нам якось допомогти матеріально на початку сімейного життя.

До того ж, нам не було, де жити. Привести її жити до нас мені б ніхто не дозволив, а жити з її мамою мені якось не хотілося. Я розумів, що любов любов’ю, а їсти хочеться завжди. І поки що не бачив з нею свого майбутнього.

Оля образилася, сказала, що раз так, то вийде заміж за когось зі своїх одногрупників. Мовляв, вони більш перспективні женихи, ніж я, і в майбутньому будуть більше заробляти. Я теж образився на ці слова. хоча й очікував цього. Виходить, вона мене проміняла на перспективного зубного лікаря! А я був для неї недостатньо хороший.

Її зраду я переживав довго, більше року. Мені її не вистачало. Я намагався заводити нові стосунки з іншими дівчатами, приводив їх ночувати додому і знайомив з батьками. Але мені не щастило. Всі дівчата траплялися якісь не дуже. Одна занадто хотіла заміж за міського з квартирою, а сама була з села. Інша не сподобалася моїм рідним, бо нахабно поводилася у нас в гостях. Моя мама спекла пиріг, роздала всім по шматку. І ця дівчина з’їла свій шматок і відразу без полізла брати новий. Це було дуже негарно. І мої рідні мені відмовили з нею зв’язуватися.

На роботі мені подобалася одна дівчина, але вона була занадто високої думки про себе. Потім, правда, коли вона дізналася, що я одружуюся, виявилося, що вона в мене була закохана весь цей час. Вона мені сама зізналася в коханні. Але я їй чемно відмовив, тому що до того вона постійно ігнорувала мене.

А потім я поїхав з друзями на відпочинок і там випадково познайомився з класною дівчиною. Людмила була молодшою за мене на 4 роки. Не особливо приємне обличчя, занадто довгий ніс, але зате фігура нормальна.

А головне, як вона до мене ставилася! Просто пилинки з мене здувала.

Вона була родом з іншого міста, а вчилася в моєму. У неї теж не було батька, як і у моєї колишньої дівчини, але мама її була нотаріусом і мала хороші доходи і зв’язки. Мама її жила в приватному будинку, але у них була ще квартира, яка повинна була відійти потім Люді. Я розумів, що проблем з фінансами у нас точно не буде. Ми зможемо продати її квартиру в тому місті, купити нову в моєму і жити в ній.

Люда теж хотіла жити і працювати в моєму місті. І їй подобалося, що я столичний хлопець. Було зрозуміло, що, не дивлячись на непогане матеріальне становище, вона й не сподівалася знайти такого чоловіка, як я. У мене хороша фігура, симпатичне обличчя, я вмію красиво залицятися, і завжди подобався дівчатам за це.

Моя обраниця добре готувала і прибирала, що мені теж сподобалося. Я не люблю лінивих жінок і поганих господинь. Тому я швидко зробив їй пропозицію. Вона була у нестямі від щастя і одразу погодилася. Це мені теж сподобалося, тому що я не люблю дівчат, які щось таке з себе уявляють і з коронами на голові.

Ми одружилися. Я спочатку був задоволений, але пройшло 8 років і багато що змінилося.

Виявилося, що вона не вміє готувати так добре, як мені здалося. Вона готувала мені страви в мультиварці по кулінарній книзі для мультиварки. І це у неї добре виходило. Але нічого іншого вона не вміла.

З житлом теж виявилося все непросто. Грошей, щоб знімати квартиру або купити у нас не було. Її мама кликала нас в її місто у ту вільну квартиру, але ми обоє хотіли залишитися в столиці. Я думав, моя дружина відразу продасть ту квартиру, і ми купимо нову, але цього не сталося. Мої рідні не хотіли жити, як в комуналці, і знайшли вихід – дозволив тимчасово пожити в своїй порожній квартирі мій дядько. Але це було не наше житло, і мені це не подобалося.

У нас через рік народилася дитина, і дружина захотіла відразу другу, тому що перший був хлопчик, а вона мріяла про дівчинку. Мене це сильно дратувало, бо заводити дітей, не маючи свого житла, верх безвідповідальності. Тим більше, що дружина відразу кинула роботу, коли дізналася, що в положенні. Її мама допомагала нам з грошима. Але грошей нам все одно не вистачало.

Мені не вдалося побудувати кар’єру, і я змушений був піти на уклін до батька. У нього свій меблевий салон, і я тепер працюю там. Не скажу, що в захваті від цього. Ще й мій брат становить мені конкуренцію. А у мене ж вища освіта! Я передбачаю, що у майбутньому батько залишить бізнес братові, а не нам обом. І що я тоді буду робити, незрозуміло. Брата він завжди любив більше.

Коли моя дружина чекала другу дитину, мені все ж вдалося вмовити її продати свою квартиру. Ми купили квартиру в новому будинку в престижному новому районі. Грошей на покупку додала теща. Зробили там ремонт на знову ж тещині гроші. Будинок є, діти є, дружина є. Але мене це не радує…

Ми живемо так, як зручно моїй дружині. Їй дуже подобається сидіти в декреті, вона мріє сидіти так все життя і не працювати. Цілими днями вона читає книги, в’яже, вишиває, гуляє в парку з дітьми, сидить в телефоні, але нічого не робить по дому! Не хоче готувати і прибирати.

У свій час ми наймали для прибирання домробітницю. Гроші на це давала теща. Часто дружина хоче, щоб я сам прибирав і готував. Купуємо напівфабрикати і ними годуємося. Якщо дружина сама спече пиріг або піцу, відразу біжить виставляти фото в Інстаграм, ніби вона така чудова господиня. Мене дратує це вдавання того, чого немає.

Я любив до одруження їздити на риболовлю з друзями аж в іншу країну. Дружина була проти цих поїздок.

Щоб я типу не нудьгував, і щоб оздоровити дітей, вона стала возити мене на річку і на море відпочивати на гроші тещі. Але, по суті, це були поїздки туди, де сама дружина любить відпочивати, а не я.

Вже 8 років я не був на риболовлі. Іноді ми їдемо в гості до тещі в інше місто, де від мене чекають допомоги по господарству. Там дружина біжить по подружкам попліткувати, а я сиджу з її ріднею і дітьми.

Я сам не розумію, коли і як моє життя звернуло не туди. Я, начебто, отримав все, про що мріяв – і будинок, і сім’ю, мені багато хто заздрить. Але я відчуваю, що живу не своїм життям, а життям, нав’язаним дружиною.

Квартира не моя, а дружини і тещі. У разі розлучення мені добре, якщо половина дістанеться. І діти з дружиною тоді будуть.

Машину, яку я купив до весілля, ми продали і купили іншу, дорожчу і більшу, щоб вся сім’я містилася. Грошей на машину додала теща. Виходить, це вже і не зовсім моя машина. Робота у батька не приносить радості. А кидатися кудись в інший бік пізно, мені вже 33 роки.

Розлучився б, так начебто приводу немає. Дружина мене, як і раніше, любить, хоче ще дітей. Вона щаслива. А я – ні. Я з нею вже тільки заради дітей.

Розумію, що даремно одружився на ній. Вона мене багато в чому обдурила, виявилася не такою ідеальною, якою хотіла здатися. Нерозумно я поступив по молодості. Треба було почекати і знайти реально мою другу половинку, щоб була справжньою, а не прикидалася.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page

facebook