X

Слухайте, це вже ні в які ворота. А діло в тому, що моя люба свекруха Антоніна Сергіївна вирішила святкувати Різдво 25 грудня. А слово другої мами у нашій родині закон! Я можу робити те, що вважаю за потрібне, у своїй сім’ї. Я голова сімейства, а чоловік і діти мене слухаються. Але моїм планам на тихе та спокійне святкування не судилося збутися

Моя люба свекруха Антоніна Сергіївна вирішила святкувати Різдво 25 грудня. А слово другої мами у нашій родині закон!

Я твердо переконана, що змінювати дати релігійних свят – зовсім неправильно. І я можу робити те, що вважаю за потрібне, у своїй сім’ї. Я голова сімейства, а чоловік і діти мене слухаються.

Але моїм планам на тихе та спокійне святкування не судилося збутися. Моя свекруха Антоніна Сергіївна закомандувала відзначати Різдво за новим стилем.

– Весь світ так святкує, і ми будемо. А чим ми гірші? Треба йти в ногу з часом чи ти не згодна, Оленко? Дивно, мені здавалося, що ти просунута сучасна жінка, – на днях видала мені свекруха.

Але я відступати не планувала.

– Чого ж ви тоді інші свята за старим стилем святкували, мамо? Якщо бути просунутою, то цілком і повністю, у всьому. Чи ви вирішили просуватися лише частково?

Моє зауваження на адресу його мами не пройшло повз вуха мого чоловіка Жені.

– Ну скільки можна сперечатися? Такі свята будуть, а ви ніяк не домовитеся. Давайте тоді одразу все відзначати. Щодня будемо гуляти та відпочивати. Влаштовує вас таке? – сказав чоловік. Ми зі свекрухою переглянулися, але вирішили не продовжувати чвар.

Нещодавно наша старша дочка Даринка повернулася із Праги. Вона навчається на факультеті журналістики в одному із старовинних чеських університетів. Натхнена красою столиці європейської країни, Даринка заявила:

– Мамо, там так гарно. Просто очі розбігаються. Різдво вже близько, декорації майже готові. Місто схоже на велику і красиву ялинку. Нам треба колись обов’язково з’їздити на Різдво до Праги. Буде чудово.

Саме в цей момент я замислилась. А що, якщо донька і свекруха мають рацію? Адже мене ніхто силою не змушує міняти устрій звичного мені життя і переносити його на нові рейки. Можна просто спробувати започаткувати нові сімейні традиції. І обов’язково після Перемоги всім разом – з Женею, Даринкою та молодшою донькою Настунею побувати у Празі.

Чоловік, до речі, був приємно вражений моїми новими роздумами.

– Цього року можна ще за старим стилем відзначати чи на новий уже хоч якось перебудовуватись. Це ж не така погана думка. Тим більше, ти бачив би сяючі очі нашої Даринки, коли вона про Різдво в Празі розповідала. Треба точно поїхати вже наступного року, – сказала я Жені.

А свекруха яка задоволена ходить, ви б бачили!

Я ж вирішила для себе так: нехай зміна дат не вносить розбрат у сім’ї, а тільки робить їх міцнішими і сильнішими. Часом властиво змінюватися і традиціям теж, але родина – найцінніше і найголвніше.

Чи можна змусити когось ухвалити нові порядки? Навряд чи. Але те, як змінюється світ, безсумнівно позначиться на кожному з нас. І треба всім бути добрішими і терпимими один до одного.

Миру й добра всім, з наступаючими святами!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.

M Alena: