iBilingua

З Любою ми знаємось вже багато років. Колись давно вони з чоловіком збудували свій будинок недалеко від нас.

Люба дуже дружелюбна як людина, і взагалі, добра і щира. Чоловік Люби Михайло мав дуже тісний зв’язок з мамою, не дивлячись на свій вік, він постійно радився з нею, навіть дорогі якісь речі купляв, за порадами мами а не жінки.

Люба часто жалілась мені, що це дуже ображає її як жінку, та коли з’ясовує з Михайлом стосунки, він може на тиждень поїхати жити до мами, тому терпить іноді лише заради того, лиш би він туди не їхав.

Свекруха сильно незлюбила її, постійно намовляла сина проти неї. Наче вони і жили окремо в своєму будинку, але її присутність відчувалась повсюди.

Роки минали, діти Люби дорослішали, дочка вийшла заміж має два синочка, син вже зустрічається з дівчиною. Син вже самостійний сам себе забезпечує. Чоловік Люби дуже хороший майстер, мав золоті руки всі його всюди кликали, гроші в нього постійно були.

Тому в якийсь момент вони з Любою вирішують у себе на плані збудувати величезний будинок для дітей на майбутнє. Люба не раз жалілась, що всю молодість будувались, але серце гріло що за майбутнє житло для дітей будуть спокійні.

Та склалось так, що дочка виїхала з сім’єю за кордон і там вирішує залишитись жити. Чоловік раптово занедужав і до року часу його не стало.

Син постійно в дівчини. Так і залишилась Люба в хоромах одна. Не встигли вони з Михайлом, пожити для себе.

Сьогодні зателефонувала їй дочка. Люба зраділа думала, та покличе її до себе трохи погостювати, та й за внуками скучила, хотіла з ними трохи поняньчитись.

Та Олена, так звати дочку, почала вимагати в мами, аби та перевела на неї половину спадщини, яка їй належить від батька.

– Ти слухай мене уважно! Має бути все порівно і щоб не вздумала поцупити в мене квадратні метри і віддати Олегу, а то невідомо, яку він там невістку тобі приведе, щоб не вздумала на мою половину і ногою вступити. Як взнаю, що Олегу дісталось хоч на один квадратний метр більше, перестану з тобою спілкуватись.

Читайте також: Моя Катя повернулася, і довго не думаючи, відео виставила в Інтернет, щоб усі бачили ту сім’ю. – Мамо, які ж вони безсовісні, гроші за оренду не платять, ступатися з хати не будуть, бо не мають де йти з дитиною на руках! – Навіщо, Катю, ти з ними так вчинила? Адже ми усі люди, маємо розуміти один одного. – Не можу їх терпіти, таких розлізлих людей! – Боюсь, що погубить мою дочку її зверхність

Геть не очікувала такого дзвінка від донечки, – зі сльозами розповідала мені Люба. Та й коли розповіла про це сину, він відповів, щоб швидше його частку переписувала на нього, бо він хоче її продати і купити собі дороге авто. А жити в селі він і так не збирається.

Сама я розгубилась від почутого, не знала, яку пораду дати Любі, тай не обізнана я в цьому.

Можливо хтось стикався зі схожою ситуацією? Будемо дуже вдячні за будь яку пораду.

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!