Спершу мені подобалася увага Ірини Павлівни, але згодом, після весілля, все це почало сильно турбувати. – Улянко, мама ж хоче нам допомогти. Ми двоє на роботі, часу на приготування їжі у тебе немає, а я повинен нормально харчуватися, ось мама і придумала таку “фішку”. – “Фішку”?, – злилась я. – Мені хочеться бути господинею у власному домі. – Тільки я це сказала, як свекруха з варениками подзвонила в двері.
***
Мені гріх скаржитися на відносини зі свекрухою, Ірина Павлівна – дуже позитивна, добра жінка, до мене ставиться чудово. Після весілля стала проявляти ще більше турботи, яка почала мене турбувати. Живе вона недалеко, тому постійно ми на зв’язку.
Часто просить зайти або сама заносить їжу. Наприклад, приготує суп, відразу баночку нам наллє, мовляв, багато вийшло. Спекла пиріг – мені і чоловікові по шматочку на роботу. І все в такому дусі.
У підсумку моя їжа просто пропадає, а це все ж гроші, бо ми в першу чергу їмо те, що приготувала свекруха, щоб її не ображати. Я розумію, що вона намагається таким чином проявити турботу, але її з кожним днем стає в нашому житті все більше. Навіть боюся вже щось їй розповідати!
Якось під час розмови обмовилася, що хочу нові подушки і штори у вітальню, так на наступний день вона приїхала і подарувала комплект, обраний на свій смак. Що за нездорова ініціатива?!
З одного боку – добре, можна ж не готувати тоді, більше відпочивати після роботи, але я сама хочу годувати свого чоловіка і вибирати речі в наш спільний дім. У мене таке відчуття, що ми живемо втрьох.
Як пояснити свекрусі, що її надто багато, і не зачепити при цьому почуття?
Порадьте щось, бо вже нерви мої здають…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
