Моя невістка з іншого міста. Після весілля молодята оселилися у нас. Я давно розлучена і забрала до себе свою маму. Її квартиру здаємо в оренду.
Спочатку Лілі не сподобалося, що я не віддала їм квартиру. Потім почала тиснути на мого Іванка, що з наявністю свекрухи вона ще може змиритися, а от бабуся їй заважає. Хоча мама у мене акуратна, допомагає по дому, добре готує.
Невістка годинами розмовляє зі своєю матір’ю по телефону. Після цього ходить без настрою, часто навіть їжу з собою в кімнату бере, щоб не вечеряти разом. Іван її підтримує, а мені каже, що не хоче засмучувати дружину.
Дітей немає, тому що Ліля не хоче. Каже, що будуть поки жити для себе, щоб не прив’язувати себе до побуту. Зараз живе на всьому готовому. Прибиранням не займається, готувати теж не любить. Єдине, що вона робить – пере сама (в машинці).
Якщо раніше ще сяк-так ладнали, то самоізоляція зробила нас мало не ворогами. Всі сиділи вдома, працював віддалено тільки син. Я думала, не витримаю такої напруги. Уже згодна була віддати їм мамину квартиру, але гроші від оренди хоч якось рятували фінансове становище. Я не хотіла просити у сина грошей навіть не продукти, а він і не пропонував.
Я просто не впізнаю свого Іванка. Два дні тому він сказав, що йому запропонували роботу в іншому місті, і він погодився. Навіть не порадився, просто поставив перед фактом. Я навіть не здивувалася, що це те місто, де живуть батьки Лілі. Тепер розумію, що роботу він там шукав спеціально, щоб виїхати. Невістка домоглася свого.
Я не бажаю їм зла, але знаю, як нелегко йому буде жити в чужій сім’ї. Ніяких прав, та й характер його тещі такий же, як і дочки. Але це його рішення, я не відмовляю. Хоча душа дуже болить, та й прикро.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – slubny24
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
