У мене є подруга і в коханні їй якось не щастило. І ось, якось вона познайомилася з молодим чоловіком, його звали Роман. Він гарно залицявся до неї.
Часто дарував квіти, постійно кудись запрошував, то в кіно, то в ресторан, а іноді вони просто гуляли в парку.
За півроку вони одружилися. Через кілька місяців Роман став пізно повертатися додому з роботи. Потім вона дізналася, що чоловік почав гуляти.
Подруга на це спочатку заплющувала очі, але через півроку вона дізналася, що чекає на дитину. Вона довго не хотіла розповідати матері, але та дізналася на четвертому місяці.
Спочатку мати сварилася, адже вона знала, що чоловік гуляє, але потім заспокоїлася і навіть допомагала всю. Роман коли дізнався, дуже зрадів і сказав, що ніколи не покине її з малюком.
Коли вона народила, то була дуже щаслива. Чоловік щодня відвідував їх у лікарні, а коли виписали, прийшов з величезним букетом квітів і відвіз їх додому.
Перші місяці ми жили у моїх батьків, тому що Роман вирішив зробити ремонт у нашій квартирі.
Все було добре, чоловік перестав десь пропадати і вечорами біг додому. І ось ремонт закінчився і ми переїхали до себе додому.
І все почалося знову, але тільки тепер і у вихідні перестав вдома з’являтися. Що тільки вона не робила, але нічого не допомагало, чоловік просто відмахувався від неї рукою.
Спочатку, вона закочувала істерики, але потім просто звикла до його зрад, може просто любила так, а може через дитину продовжувала з ним жити. Так вони прожили ще два роки.
Якось вона сказала собі, що так жити більше не можна, що це не життя. Забрала дитину і пішла до батьків.
Спочатку Роман дзвонив, говорив, що все усвідомив, що все буде у них добре, але їй цього було вже не потрібно, у неї почалося нове життя.
Пройшла рік і вона жодного разу не пошкодувала про те, що пішла від свого чоловіка і зрозуміла, що життя тільки починається.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
