Тарас, мій майбутній чоловік, щойно прийшов до нас на роботу, майже відразу став приділяти мені увагу. Я робила вигляд, що не помічаю, бо він мені тоді ще дійсно не дуже подобався. Хлопець спокійний і порядний, але мені подобався зовсім інший тип чоловіків, до того ж, він старший на цілих сім років. Мені було 22, а йому вже під тридцять. Та коли я дізналася, що у нього є власна квартира, і він живе окремо від батьків, я стала до нього придивлятися, погодилася на побачення.
Не поспішайте мене засуджувати. Просто я, як і багато дівчат, завжди хотіла вийти заміж за хлопця з квартирою, тому що свого житла у мене немає. Я приїхала в столицю з маленького районного центру. Але заміж я вийшла за Тараса не з розрахунку. Точніше, житло зіграло в моєму рішенні важливу, але не вирішальну роль.
Згодом я зрозуміла, що він – надійна, порядна людина і буде мені хорошим чоловіком. Він відразу ж сподобався всім моїм родичам і друзям. На сьогоднішній день ми разом вже чотири роки, є син, і я жодного дня не пошкодувала, що вийшла за нього.
Так би все і тривало, але я сказала чоловікові, що хочу ще одну дитину. Гроші у нас є, житло теж – чому б не народити ще дочку? І тут з’ясувалося, що квартира не його, і тим більше не наша, тому що її купили батьки чоловіка і квартира записана на свекра. Таким чином, вони вирішили забезпечити житлом сина, убезпечивши його від втрати квартири при розлученні.
Чому чоловік мені не сказав цього раніше, чому приховував? Тарас відповів, що не думав, що це так важливо, адже батькам квартира не потрібна, значить, і забирати її у нас ніхто не буде.
Чоловік вибачався за обман, просив, щоб я робила вигляд, що не знаю про це, бо це батьки перед одруженням просили його не говорити мені.
Ну як йому не зрозуміло, що не тільки я, але і він не є тут господарем. Що продати цю квартиру в разі необхідності, щоб купити будинок за містом, як мріяли, ми не зможемо.
Проблема ще й у тому, що у чоловіка є старша сестра, якій батьки купили таку саму квартиру, але на кого оформили, навіть він не знає. А раптом вони вирішать забрати його квартиру назад, якщо потрібні будуть гроші чи захочуть подарувати дочці, що тоді? Як можна бути таким спокійним і наївним?
Я мрію про власний будинок за містом, про велику родину, але планувати своє життя і свої витрати в таких умовах просто неможливо.
Автор: Юлія
Передрук без гпосилання на Ibilingua.com. суворо заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
