Свати сильно до дітей пхалися. Для чого було говорити моєму Василю, що нічого він в житті не досягнув. Не має ні машини ні квартири, а на всьому готовому живе? Ось вони й розлучилися. Через таке життя він і пішов служити за контрактом. І ось тепер, коли мій син, ризикуючи життям, добився багато чого, я почула, що він повернувся до Галі і дитини. Щось “попахує” зі сторони невістки – вигодою!
Не можу змиритися з тим, що мої свати так принижували мого сина!
У мене син Василь та дочка Ярина. Між ними різниця п’ять років. Завжди молилась, щоб Бог долю добру послав. Ніби вимовила, але…
Мої діти відгуляли весілля в один рік, проміжок був – місяць! Яринка пішла в невістки у сусіднє село, у них підростає донечка. Гарно живе з Матвієм!
Василько пішов жити до міста. Свати бізнесмени – подарували молодим квартиру. Яка ж то була радість, все склалося у дітей! Та мало – помало бачила, як Василь з невісткою Галею приїжджали якимись сумними. Мало між собою спілкувались…
Щось було не так між ними. Потім син розповів: “Мамо, я так не можу більше, батьки Галі принижують мене, говорять, що нічого не досягнув, що живу у їхній квартирі. З нами живе сестра Галі – Леся, вона студентка, все доповідає свекру, що робимо, що їмо, як живемо. Ми з Галею часто сперечаємся.”
Не знала, що мала порадити сину, адже Галя була при надії. Запропонувала приїхати до нас жити, але де ж би то невістка погодилась з міста жити у селі.
“Потерпи, Василю, народиться дитина, все по-іншому буде, думаю, що все налагодиться!”
Народилася донечка – Соломією назвали. Піклувались, виховували, але суперечки не припинялись. Свати дуже втручались. Останні слова свахи: “Василю, ми нашу Галю не для злиднів виховували, ти навіть машини не можеш купити, знайди іншу роботу, якщо не можеш забезпечити її”.
Не витримав Василь такої долі, подав на розлучення, а сам пішов на службу по контракту!
Я тоді дуже переживала, перейнялася їхньою долею і сама занедужала.
Хотіла бачити Соломійку – та Галя була проти! Час минав, час був непростий- 2014. Син воював у гарячій точці.
Скільки пролила сліз, скільки ночей недоспаних, скільки молитов… один Бог знає, що пережила.
Тепер мій Василь має високі заслуги перед Батьківщиною.
Має високе звання!
Так, купив машину, має гарну зарплату. І що я почула – він повернувся до Галі з дитиною! Не знаю, чи маю радіти, але тепер ця ситуація для мене зрозуміла.
Поки Василь мало заробляв, жінка носом крутила, прогнала його, бо не міг забезпечити, а тепер, коли він життям ризикував, щоб досягти чогось, – тая Галька його прийняла. Звичайно, чому ж би й ні! Але як маю з тим змиритись? Не знаю чи щирі її почуття до сина, чи заради вигоди?
З невісткою говорю через “зуби”, коли приїжджає, тішуся більше внучкою. Не можу зрозуміти, чому у мого сина життя так склалося?
Чи варто було повертатися йому, адже знаю, що “двічі в одну річку не ввійдеш”!
Автор – Наталя У
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!