fbpx
життєві історії
Я не хочу, щоб мій син спілкувався і дружив зі своїм двоюрідним братом. Річ в тім, що вихованням Артура ніхто не займається. Дитина росте, як “зело”, і погано впливає і на нашого Дениса. Та мій чоловік ігнорує мої прохання, більш того, звинувачує мене, що я йду проти цієї дружби, бо того його родина. Я б ще мовчала, якби не та ситуація, про яку нещодавно мені розказала сусідка

Я не хочу, щоб мій син спілкувався і дружив зі своїм двоюрідним братом. Річ в тім, що вихованням Артура ніхто не займається. Дитина росте, як “зело”, і погано впливає і на нашого Дениса. Та мій чоловік ігнорує мої прохання, більш того, звинувачує мене, що я йду проти цієї дружби, бо того його родина. Я б ще мовчала, якби не та ситуація, про яку нещодавно мені розказала сусідка.

Живемо ми у маленькому містечку поблизу Тернополя, виховуємо з чоловіком двоє діток старша донечка Мілана – їй вже вісімнадцять, а молодшому сину Денису цього року виповнилось чотирнадцять.

Своїх дітей ми виховуємо в строгості і любові. Обидвоє гарно вчаться, дочка вже студентка в медичному університеті, а син ще школяр.

Так вийшло, що син сестри мого чоловіка Артур, одноліток Дениса, навчаються вони в одному класі та товаришувати в них не виходить.

Адже Артур ще той збиточник, в свої чотирнадцять вже багато чого забороненого та “дорослого” перепробував. А мій Денис любить спорт, постійно тренується і веде здоровий спосіб життя.

Та мій чоловік чи то не помічає цього, чи то не хоче вірити, і заставляє сина потоваришувати з Артуром. На мої зауваження не реагує, а більше того звинувачує мене, що я налаштовую сина проти брата.

Та я, як мама, дуже хвилююсь, аби з такої дружби не сталась халепа, щоб Артур не намовив мого Дениса на щось заборонене, і взагалі я розумію, що з цієї дружби нічого хорошого не вийде.

А вчора я від сусідки дізналась, що мій Денис ганяв на мотоциклі на великій швидкості. Мій син все заперечує, чоловік говорить що то хлопці і це нормально.

Читайте також: Кожного вечора мої сусіди збираються під хатою на лавочці. Їхні галаси чути аж до мене. Там діти можуть таке “видати”, що голова йде обертом. Та річ в тім, що я побожна жіночка, і мені неприємно все це чути. Не раз я звертала їм увагу, та вони сміють і до мене рота роззявляти. Кажуть, що не бачать в цьому нічого поганого і для їхньої сім’ї це норма. Одного разу я не стрималася і до священики пішла. Я ж не знала, що це їх родич

А ще цей тиждень Денис пропускав заняття. Тепер я розумію що сталось те, чого я так сильно боялась. Мій син піддається впливу брата, вихованням якого зовсім не займаються батьки. Вони лише задарюють Артура дорогими подарунками, а про наслідки геть не думають.

Порадьте, що мені робити в даній ситуації, чи правильно буде заборонити сину бачитись з братом? І чи взагалі тепер це ще можливо?

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!

You cannot copy content of this page