Я не хочу, щоб мій син спілкувався і дружив зі своїм двоюрідним братом. Річ в тім, що вихованням Артура ніхто не займається. Дитина росте, як “зело”, і погано впливає і на нашого Дениса. Та мій чоловік ігнорує мої прохання, більш того, звинувачує мене, що я йду проти цієї дружби, бо того його родина. Я б ще мовчала, якби не та ситуація, про яку нещодавно мені розказала сусідка.
Живемо ми у маленькому містечку поблизу Тернополя, виховуємо з чоловіком двоє діток старша донечка Мілана – їй вже вісімнадцять, а молодшому сину Денису цього року виповнилось чотирнадцять.
Своїх дітей ми виховуємо в строгості і любові. Обидвоє гарно вчаться, дочка вже студентка в медичному університеті, а син ще школяр.
Так вийшло, що син сестри мого чоловіка Артур, одноліток Дениса, навчаються вони в одному класі та товаришувати в них не виходить.
Адже Артур ще той збиточник, в свої чотирнадцять вже багато чого забороненого та “дорослого” перепробував. А мій Денис любить спорт, постійно тренується і веде здоровий спосіб життя.
Та мій чоловік чи то не помічає цього, чи то не хоче вірити, і заставляє сина потоваришувати з Артуром. На мої зауваження не реагує, а більше того звинувачує мене, що я налаштовую сина проти брата.
Та я, як мама, дуже хвилююсь, аби з такої дружби не сталась халепа, щоб Артур не намовив мого Дениса на щось заборонене, і взагалі я розумію, що з цієї дружби нічого хорошого не вийде.
А вчора я від сусідки дізналась, що мій Денис ганяв на мотоциклі на великій швидкості. Мій син все заперечує, чоловік говорить що то хлопці і це нормально.
А ще цей тиждень Денис пропускав заняття. Тепер я розумію що сталось те, чого я так сильно боялась. Мій син піддається впливу брата, вихованням якого зовсім не займаються батьки. Вони лише задарюють Артура дорогими подарунками, а про наслідки геть не думають.
Порадьте, що мені робити в даній ситуації, чи правильно буде заборонити сину бачитись з братом? І чи взагалі тепер це ще можливо?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!
Недавні записи
- Через халатність лікарів наша донечка відправилась на небо. Одному Богу відомо, що творилося в моїй душі. Не обійшлось і без допомоги спеціалістів. Незважаючи на те, що суспільство наполягало перегорнути сторінку і спробувати ще раз, я слухала своє серце. Діток в нас з Антоном так і не має. І все б нічого, якби не ця переселенка з трьома дітьми, за якими вона зовсім не дивиться. Одного разу я була з ними на майданчику. Олежик забруднив сорочку, а я хотіла йому допомогти
- Як тільки мами не стало, ми почали сперечатися з братом і сестрами, а всіх нас четверо, за спадщину. “З чого ти взяла, що цей перстень має належати тобі? Мама нераз говорила, що він мій!” “А ти думаєш, чого Андрій так до мами в останні дні приїжджав?” І це ще діло не дійшло до нерухомості. Колись, наша дружня сім’я, переросла у велику “бурю”. Все це тривало до того часу, поки не сталося найгірше – не стало нашої сестри Марти. На прощальній церемонії нас ніби осінило
- Я відмінила усі святкування в родичів, бо ювілей найкращої подруги не кожного року. І собі і дочці я купила гарні сукні і з нетерпінням чекала дня “х”. Та на диво, Юлька мене не запрошувала. Я вирішила піти до неї на чаювання і заодно дізнатися, де ресторан, на котру годину. Подруга ще з порогу зробила спантеличений вигляд. Таке завершення розмови я аж ніяк не очікувала. І я і дитина йшли додому не те слово – засмучені!
- Та скільки ж можна було Людці жалітися мені на свого Максима! Він такий хороший чоловік і людина! О я його й забрала собі, всі зусилля до цього доклала. Тепер в нашому райцентрі тільки про це й балачок, ніби в людей інших турбот і проблем немає, чудні. Моя подруга влаштувала своєму благовірному сцену, зламала квітку і ображалася на нього цілий день
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла