Свекрів на порозі я зустріла, привіталася і пішла до сина в кімнату. Вони сумки розпаковували і накривали на стіл десь з пів годинки, а потім погукали мене. Ще з коридору я чула цей “м’ясний” запах. На столі було все: жирна курка, “чорна” ковбаска, котлети, відбивні. І все це для синочка вони притарабанили, бо я м’яса не їм і йому не готую. Зранку чула розмову чоловіка і свекра. – Я б її і дня в хаті не тримав!

Ми з чоловіком розписалися шість років тому. Виховуємо синочка, якому п’ять років.

Переїхали після весілля жити до столиці. Як мої батьки, так і батьки Мирона, живуть в районному центрі за сто кілометрів від нас.

Так склалося, що вже років сім, як я зовсім не їм м’яса. Є певна причина, про яку я не буду зараз писати, це важко. Та факт залишається фактом, і це вже не зміниш – м’яса я не їм. Я не можу на нього навіть дивитися.

Чоловік про це добре знав. Я взагалі не дуже люблю готувати, а м’ясні страви так взагалі не готую.

Мирон коли йде з роботи і хоче щось таке, то купує собі готові котлети, або ж сардельки чи ковбаски. Син з ним їсть все.

Я більше люблю і готую каші, супи овочеві. Готую здебільшого те, що не займає багато мого часу. Я не працюю, але люблю почитати книгу чи помедитувати. Вважаю, що життя прожити треба в своє задоволення, а стояти біля плити – це не моє.

Свекри знають прекрасно, що я м’ясо не їм, але це не заважає їм робити те, що вони роблять.

Вони коли приїжджають, то на декілька днів зазвичай.

Коли свекруха розпаковує сумки, я виходжу з кухні.

Останній раз як вони приїхали, я їх зустріла, а потім пішла гратися з сином в кімнату.

Чоловік приділяв увагу батькам. Десь за пів годинки вони почали мене гукати до столу.

На кухні стояв не дуже приємний запах. На столі була і жирна курка запечена 9купили готову), і “чорна ковбаска” – кишка.
Різні ковбаски, відбивні.

Свекруха знає, що я це не люблю і не готую, тому для синочка готує все і зразу.

Мене ж від цього запаху нудить. Останній раз запах був настільки різкий, що я не змогла з ними сидіти за одним столом. Я розвернулася і пішла.

Свекруха бурчала щось мені вслід, та я не зважала.

Наступного дня я почула, як свекор спілкувався з Мироном на кухні.

– Та я б таку жінку, як твоя Галя, задурно не хотів. Не має так бути. Їсти нехай не їсть, як така її воля, але приготувати для чоловіка і дитини вона повинна.

Вони коли приїжджають, в мене одні нерви.

Читайте також: Бачила, що змінився Іван, приходив з роботи, не питав: “Що сьогодні на вечерю?” Був ситий. Коли кидала до прання його одяг – чула аромат жіночих парфумів. Та відганяла від себе різні думки, бо знала, що працює у жіночому колективі. Того дня я гуляла з дочкою в парку і побачила Івана – з іншою. Ввечері відбулась серйозна розмова. Та найважчим було те, що Іван нічого не заперечував

Після того, як вони їдуть, мій Мирон тиждень “приходить до тями” з тими м’ясними стравами. Вони його сильно накручують проти мене.

Хотіла б почути вашу думку. Чи справді я маю переступати проти себе і готувати страви з м’яса для чоловіка і сина?

Я коли чую, що свекри їдуть до нас в гості, мене починає теліпати…

Що робити в такій ситуації? Як реагувати на причіпки свекра і свекрухи з цього приводу?

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua