fbpx
життєві історії
Свекруха давно обіцяла моєму чоловіку подарувати квартиру. Ми вже декілька років живемо на орендованій, і ось недавно вона зателефонувала, і радісно повідомила, що ми можемо потихеньку пакувати речі і з’їжджати. Спершу до неї, а коли приїдемо з відпочинку в Єгипті, все буде готове. В мене закрадались погані думки, але я все ж їх відганяла. По приїзду Анна Сергіївна усіх нас зібрала за круглим столом

Свекруха давно обіцяла моєму чоловіку подарувати квартиру. Ми вже декілька років живемо на орендованій, і ось недавно вона зателефонувала, і радісно повідомила, що ми можемо потихеньку пакувати речі і з’їжджати. Спершу до неї, а коли приїдемо з відпочинку в Єгипті, все буде готове. В мене закрадались погані думки, але я все ж їх відганяла. По приїзду Анна Сергіївна усіх нас зібрала за круглим столом.

***

Я відразу відчула, що щось нечисте в цьому “ідеальному” плані. Але чоловіка було не переконати. Як можна бути таким наївним?

Почалося все з того, що свекруха купила синові, тобто моєму чоловікові, квартиру. Давно обіцяла, і, нарешті, отримала від неї ключі.

За місяць до угоди вона сказала нам з’їжджати з орендованої квартири, щоб не платити за зайвий місяць. Я просила Андрія не смикатися з місця, залишитися. Хіба мало, що зірветься.

– Все буде нормально! – відповів Андрій.

Ми перевезли речі до свекрів додому і поїхали на місяць відпочивати. Періодично Анна Сергіївна телефонувала і казала, як просувається справа з купівлі квартири.

– Не боїшся, що твої батьки нас виселять рано чи пізно? – іноді цікавилася я, коли в душу закрадалися сумніви.

– Я знаю їх, вони так не вчинять, – заспокоював мене Андрій.

А ось і вчинили…

Коли свекруха отримала ключі від нової квартири, ми вже приїхали додому. А точніше, додому до батьків чоловіка. Там були всі наші речі. Залишилося тільки переїхати. Але напередодні Анна Сергіївна зібрала нас і сказала:

-Ми на сімейній нараді вирішили, що квартиру нову будемо здавати в оренду. Нам не подобаються ваші відносини між собою, – сказала вона, кивнувши на нас.

Я здивовано подивилася на Андрія. А свекруха продовжувала:

– Андрій, ти виконуєш всі її примхи! Хто мужик у вашій родині? Ти чи вона?

Мене пересмикнуло. За час нашого шлюбу ми ніколи з чоловіком сильно не лаялися. Всі рішення були спільні, а деякі з них брав тільки чоловік. Як, наприклад, питання про переїзд. Але виявилося, що мужик в нашій родині – Я!

Звідки батьки чоловіка взяли цю інформацію? Жили ми окремо. Бачилися не часто.

Загалом, з квартирою нас обманули. На питання, навіщо тоді треба було просити з’їжджати, вони відповіді не дають, а в моїй голові ніяк не може скластися пазл про сенс їх дій.

А найцікавіше? Це те, що мати чоловіка приймає всі рішення сама. Її благовірний сидить і мовчить, зрідка підтакуючи. А за спиною у нього зрад не злічити. Свекруха чоловікові частенько скаржилася. Вічно “подаю на розлучення”, а через тиждень “все налагодилося”. І так по колу.

Вже точно не ці люди повинні вчити нас сімейного життя.

Квартиру чоловікові вони знову пообіцяли, але через рік. А поки “випробувальний термін” для наших відносин.

Нібито, щоб жити в тій квартирі, ми повинні показати їм ідеальну сім’ю.

Я просто перестала з ними спілкуватися. Орендувати квартиру знову немає ні бажання, ні можливості. За ранній з’їзд з квартири ми втратили заставу. І знову віддавати за два місяці і ріелтору ми не в змозі. А орендувати без договору небезпечно, у нас дитина. Не хочу ризикувати.

Ми прийняли рішення переїхати в інше місто. У Києві надто дорого для нас.

Починається важкий рік…

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page