Поїхала я якось у відрядження на тиждень. Ми з чоловіком до таких ось «розвантажувальним» поїздкам ставимося позитивно, а свекруха завжди намагалася маслечка в вогонь підлити.
Поїхала я значить. Нічого не віщувало біди. Накупила сувенірів всяких, та й поїхала з легкою душею додому – проект здала, з’явився невелику відпустку, все відмінно.
Ага, добре було в поїзді. Тому що мій приїзд мене засмутив неймовірно. Заходжу додому, а на комоді виставлена косметика.
Ярлик 40+ видав, що це явно не коханки. На моє німе запитання вийшов чоловік (не зустрічав, тому що я ненавиджу ці зустрічі/проводжання), пошепки попросив не бунтувати, а відреагувати з подивом.
Підробляти здивування мені не довелося. Свекруха, відразу ж на наступний день після мого від’їзду, зібрала речі і до нас. Навіщо? Так просто так, нудно їй стало бачте.
Я в принципі не проти таких ось приїздів на кілька днів, але не розумію, чому мене не попередили чи навіть не запитали моєї особистої думки. Чоловік по погляду зрозумів, що я не рада цій події.
Тиждень був складним, все, що хочу – відпочивати, звісивши ніжки з дивана. А тут свекруха – грім з неба, за яким тепер доглядати. І навіть якщо я могла проігнорувати, відпочивати вона не дасть.
Але далі було найцікавіше. Виявилося, вона приїхала, тому що вичитала десь статтю про такі ось «поїздки».
Не встигла я зайти в зал, як вона єхидно запитала, як моє «відрядження». Так-так, навіть пальці загнула.
Пояснювати нічого не стала. Проходили це, знаємо, плавали. Просто пройшла в спальню, закрила двері і лягла на ліжко. Але свекруха була невгамовна. Вона почала розпалювати обстановку, підходити до дверей і смикати за ручку, мовляв, нема чого її синочка обманювати.
Було чутно, що чоловік офігів не менш мене, тому тут же спробував привести матір до тями.
Якщо чесно, то від її заходів я настільки втомилася, що просто встала, відкрила двері, сказала, що якщо синочок не виведе матусю з дому і не відправить в рідні пенати, то обидва поїдуть на всі чотири сторони, бо квартира мені дісталася від бабусі, а значить, вона моя.
Далі я просто лягла на ліжко, взяла навушники і лягла. Бо вихідний. Бо я заслужила. Бо я з дороги.
Але осад залишився. І від неадекватної поведінки свекрухи, яка весь тиждень чекала мого приїзду, за кров і м’яса. І від поведінки чоловіка, який повинен бути за кам’яною стіною, але відразу не відреагував на істерію матері.
І від безвиході, бо чоловік вибачився, провів виховну бесіду зі свекрухою, заборонив сунутися в наш будинок.
А я що? Я просто хотіла спати після дороги і все. Осіннє загострення, мабуть…
Фото ілюстративне з вільних джерел.
