Хочу спитати поради у тих невісток, які вже давно заміжні, і контактують зі своїми свекрухами.

Як ви знаходите з ними спільну мову?

Ми з Кирилом одружилися не так вже й давно, перед новим роком.

Весілля в нас не було, не на часі.

Я мрію про білу сукню і гарний ресторан, але все це ми вирішили організувати вже після нашої Перемоги. Вже тоді ми з Кирилом хочемо у церкві повінчатися, ось одразу ж все заодно і організуємо.

Ми ще до РАЦСу жили з Кирилом разом і окремо від всіх.

Спершу орендували квартиру, а коли моя свекруха зрозуміла, що все в нас серйозно, то віддала нам свою квартиру, яку до цього часу здавала в оренду.

У чоловіка така традиція, що в неділю він і його рідна сестра, яка старша на п’ять років і вже заміжня і виховує сина, приїжджають на вареники зі сметаною до мами і тата.

Мені ці традиції не дуже подобалися. До того ж я наголосила, що якщо ми весь час будемо провідувати його маму, то моя образиться.

Ми почали чередувати, але все рівно, до його батьків ми навідуємось частіше.

Я взагалі не проти, але є в моєї свекрухи один “грішок”.

Вареники то вже наліплені, але потрібно дорізати якісь овочі, чи салат зробити.

І ось що б я не робила, все не так.

Свекруха бачить кожну крихту, яка летить з моїх рук.

– Треба бути акуратнішою!, – повторює свекруха, підбираючи крихту в туж секунду. Іноді здається, що вона її на ходу ловить, оскільки та ще не встигла приземлитися.

В мене через це починають труситися руки. Я не звикла до такого прискіпливого ставлення.

Одного разу вона попросила мене підмести на балконі, де стоїть лоток котячий. Я то підмела, але після вона здихнула і демонстративно почала після мене там підмітати, хоча насправді нічого там не було.

Те саме і за столом відбувається.

Я коли накладала Кирилу салат з крабових паличок, то вона звернула увагу на те, що я по “стінці салатом з’їхала”, а треба ложкою до середини черпати, щоб стінки салатниці були чисті і гарно дивилися на столі.

І такого від свекрухи я помічаю дуже багато.

Читайте також: В п’ятницю я прийшла з роботи, а чоловіка вже немає. Коли я йому подзвонила, він сказав його на вечерею не чекати, бо він у друзів. А потім додав, що все це через мене, бо я не можу нормально жити з його мамою, і йому від того не добре. Але я справді зранку не хотіла її чіпати. Вона сама, як та п’явка кого завгодно дістане. Все почалося з того, що я перед роботою пішла в душ

Як на це реагувати?

Це вона так показує, що не задоволена мною, чи я щось собі придумала?

Просто я вже не хочу туди йти. До дочки вона відноситься зовсім інакше. Але та більше з дітьми сидить, а ось мною можна і покомандувати…

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua