Свій тридцятий день народження наша Олеся зустріла в Польщі. Ми з чоловіком вирішили приїхати на свято. Я то в дочки два рази була, а ось чоловік завжди дома залишався, хоча вже пенсіонер і може виїхати з України. Зять наш поляк, він орендував для нас гарну квартиру, щоб не тулилися всі на купі. І треба ж мені було так з тим тортом “вляпатися”. Дочка досі на мене “косо” дивиться

Моя дочка дуже гарно пече різні, пляцки, торти. Це в неї від мене, я сама, коли трохи молодша була, то на кожні вихідні щось пекла цікавеньке. То зараз вже голова і руки не такі.

Дочка в нас з чоловіком одна дитина.

Ми в Олесю всю душу вклали. Вона з дев’ятого класу вже знала, що буде дитячим лікарем.

Так все і вийшло. Ми зробили все з чоловіком, щоб Олеся вивчилася і стала хорошим спеціалістом.

Заміж вийшла, не повірите, за поляка. Так вийшло, що Адам вчився з нею на одному потоці. Він також лікар.

До 24 діти жили в Україні, але після 24 переїхали жити до моєї свахи.

Дочка зараз в декретній відпустці. Моєму онуку 2,5 рочки.

І ось місяць тому в Олесі був ювілей- 30 років.

Ми з чоловіком вже пенсіонери, тому без проблем виїхали разом за кордон.

Я за весь цей час була в дочки два рази, а ось мій Василь ні – пильнував хату.

Ми приїхали за тиждень до святкування. Нам зять орендував на декілька днів окрему квартиру, щоб ми з чоловіком себе вільно почували.

Наступного дня Олеся мені зателефонувала і попросила замовити торт, бо в неї були ще на голові інші організаційні моменти.

Я ще сказала дочці, чого вона сама не спече, а та відповіла, що не хоче заморочуватися, і взагалі, так гарно вона прикрасити не зможе, а душа прагне краси.

Читайте також: Я більше хотіла, щоб зять нарешті за голову взявся і почав нормально заробляти. Але діти  вирішили піти іншим шляхом. В неділю дочка зібрала всіх нас за святковим столом. Олів’є приготувала, курку з картоплею запекла. А потім якось загадково каже: “В нас є для вас сюрприз”

Ось мені і спала на думку ідея, зекономити Олесі гроші, і самій спекти щось цікаве.

Дочці я вирішила не говорити, а зробити сюрприз.

Спекла, коржі вийшли гарні, перемастила за уподобаннями Олесі. Зверху прикрасила фруктами, все по сезону.

І вже в ресторані, коли дочка спитала за торт, я її завела в кімнату, де він знаходився. І ви знаєте, так неприємно стало, бо дочка образилася, чого я пішла проти її волі.

Я їй гроші зекономила, чи це в наш час не рахується?

Вже місяць минув, а осад душі залишився після її погляду і слів.

Хоча, додам, що всі гості дуже хвалили. Торт і справді був дуже смачний.

Всім догодила, окрім іменинниці…

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua