У мого чоловіка є брат двоюрідний, а у нього відповідно дружина. І ось вона хоче, щоб мій Антон був хрещеним її дочки. Крім нього ще є 2 брата, але вона вважає за краще мого чоловіка в хресні дитині.
У мене з’явилася злість на неї. Але звідки ці ревнощі? Вони бачилися один раз на похоронах батька чоловіка і вже відразу в хресні. Мене там не було. Я не могла з двомісячною дитиною в село поїхати.
Просто Світлана відразу в соц. мережі додалася до нього в друзі. Почала писати, мовляв, а на 9 днів ти поїдеш? А на 40 днів приїдеш? Мені це дуже не подобається. Хотіла розібратись з нею і сказати: “Ти свою дочку охрести спочатку, а потім вже будеш так тісно спілкуватися”. Але промовчала, щоб не ставити себе в незручне становище.
Сам Антон колись і сам нікому дуже не хотів бути за хресного, а тут аж загорівся. Розлютило. Після пологів я якась ревнива сильно стала. За 4 роки ніколи не ревнувала взагалі.
А ще мене дратує, що він туди їде на 40 днів, знову без нас. І все так збігається, що потрібно до педіатра, потрібно щеплення робити. А дитина капризно їх переносить.
Може я щось не розумію і ці 40 днів це так важливо? Я сирота. Батька вже немає, мені і п’яти років не було, як його не стало. Матері також немає, мені тоді ще 13-ти не було. Випивала, сама винна. Батько чоловіка теж любив випити, ось і допився…
Я черства людина по натурі до людей, які так п’ють не просихаючи. Він чудова людина був, але навіщо так жити? Немає жалю зовсім. І за це себе картаю, бо до кінця не можу поспівчувати своєму Антону. Тому що у нас дочка народилася, а тут таке горе через 2 місяці!
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – blog.camim
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
