А я ось зовсім заплуталася і не знаю, як бути.
У мене була гідна і високооплачувана робота, повна свобода в особистому житті та купа добрих знайомих і друзів. Сподобалася я одному колезі по роботі. Почав Артем красиво залицятися, тривало це протягом року. Квіти, побачення, кафе, цікаві поїздки на вихідних – всього було вдосталь.
Свого Артем досяг, почали жити разом. З його ініціативи я звільнилася з роботи і весь свій час почала присвячувати йому та навчанню в університеті. Повів мене за руку до РАЦСу, по-іншому не назвеш. Казка закінчилася через два місяці після весілля – як кажуть, досяг і заспокоївся.
Спочатку я думала, щось не так зі мною. Пробувала змінювати все, і характер, і захоплення, і ставлення до чоловіка, намагалася урізноманітнити наше з ним життя. Але Артему все не так: погано готую і прибираю, зовнішній вигляд мій критикує постійно, взагалі живемо з ним як чужі люди, чоловік дратується з кожної дрібниці. Не так я уявляла сімейне життя. Не щаслива я. Але зараз я чекаю дитинку, тому й не знаю, що робити далі.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com