Свою, слава Богу, колишню свекруху, я зустріла в церкві. Вона мене спеціально біля виходу чекала, щоб пожалітися на доленьку. – І чого ж ви розбіглися з Сашком? Така ж пара була! Не те, що ця, Вікуся, як її називає мій син, який ніби очі шарфом обмотав, і не бачить її істинного лиця.
Весь час, що я жила зі своїм чоловіком, Сашком, я була для свекрухи не дуже хорошою. Вона змогла мене оцінити лише після розлучення! Її нова невістка була ще “краща” за мене, а тому Ольга Степанівна зараз спить і бачить, як би нас з колишнім чоловіком помирити. Але поїзд уже пішов.
Після весілля ми з чоловіком стали одразу жити у його батьків. Ми планували нагромадити на власне житло. Я так думаю, що саме ця помилка була найсерйознішою у наших відносинах і саме вона призвела надалі до розриву. Може, якби ми жили в орендованій квартирі, то наші відносини розвивалися зовсім інакше.
З перших днів мого життя у свекрухи вона взяла мене в “свої руки”. Вона весь час мене повчала і прискіпувалась до будь-якої дрібниці, а потім все щоразу скаржилася на мене синочку, мовляв де тільки він мене таку знайшов.
– Синочку, ти тільки уяви, я їй слово, а вона мені у відповідь десять! Це де ж таке бачено? Вона ж зі мною, в моєму будинку, що хоче те й робить.
Однак я ніколи такого не чинила, навіть незважаючи на те, що це мені дуже хотілося зробити. Я просто їй говорила, що якщо зробити до такого міцного бульйону ще й жирну піджарку, то навіть здорова людина може здатися.
Адже у Сашка і так були проблеми з цією справою. Я потім зрозуміла, звідки ноги ростуть у його проблем.
Я не так стояла, не так білизну гладила, не так прибирала, а готувати так взагалі не вміла. Свекруха після мене навіть завжди посуд демонстративно перемивала.
Зрозуміло, що таких “загонів” навіть моє ангельське терпіння не могло витримати. Я тоді попросила чоловіка, щоб ми або з’їхали, або він поговорив зі своєю мамою, щоб вона перестала лізти до мене.
– Моя мати тобі нічого поганого не хоче, і вона поганого тобі не порадить! Ти сама подумай, у неї за плечима ціле життя, може потрібно до неї прислухатися, адже хіба їй нічим зайнятися, крім того, як тебе контролювати? Ти просто роби все як слід.
Я витримала таке життя лише рік. Після цього я просто зібрала свої речі та повернулася до своїх батьків. Чоловік не вважав за потрібне мене повертати, тому що вирішив, що я вчинила некрасиво. Ми ще кілька місяців намагалися налагодити стосунки, але потім зрозуміли, що це безглуздо і розбіглися назавжди. Жодного спільного майна у нас на той момент не було, а тому ми розлучилися тихо.
Ольга Степанівна була на сьомому небі від щастя. Свекруха навіть у РАЦС поперлася, щоб особисто переконатися, що її сина зі мною більше нічого не пов’язує. Я думаю, що вона день нашого розлучення вважала найщасливішим у своєму житті.
Після того, як ми розлучилися минуло три роки, а нещодавно мій колишній чоловік знову привів додому молоду дружину. Ми живемо в невеликому містечку, а тому чутки розлітаються дуже швидко. У мене теж вже є чоловік, з яким у нас досить серйозні стосунки, але я поки що заміж виходити вдруге не поспішаю. До нової дружини Саші я ніяких негативних емоцій не відчуваю, я тільки подумки хотіла її пожаліти. Адже я знала, що її чекає!
Нова дружина Саші виявилася ще з тим характером. Вона швиденько забрала чоловіка жити на орендовану квартиру, куди “улюбленій матусі” вхід був відкритий лише у великі свята. Я так думаю лізти в їх із Сашею справи нова невістка також не дозволяла. А для моєї колишньої свекрухи – це пряма особиста драма.
Якось я зустріла Ольгу Степанівну в церкві зустріла. Вона сама тоді до мене підійшла і під лікоть взяла, а потім почала скаржитися на те, яку дружину її синочок привів.
– І чого ж ви розбіглися з Сашком? Така ж пара була! Не те, що ця, Вікуся, як її називає мій син, який ніби очі шарфом обмотав, і не бачить її істинного лиця. Ти ж була зовсім інша справа: і господиня чудова, і розумниця, і спокійна. А Віка прямо дивина якась. Вона ж нічого не вміє готувати крім гречки, а ще суперечить мені постійно. І чому ви з Сашком не вжилися? Ви ж були ідеальною парою!
У мене від її слів мороз йшов по шкірі. І це мені говорила мати чоловіка, яка була щаслива нашому розлученні. І ця жінка називала мене такою-сякою! Так, бувають же дива на цьому світі!
Вона мені потім ще дуже довго скаржилася на нову невістку, а коли йшла, то сказала, що було б чудово, якби ми з Сашею знову зійшлися!
– Вона ж на твоєму тлі дуже бліда. Ти ж справжня красуня! Може у вас із моїм сином ще все буде добре! Ти до нас завтра на обід зазирни, а я Сашка запрошу. Ми всі разом посидимо, чайком побавимось, адже ми ж не чужі.
Мені тоді дуже багато знадобилося сил, щоб не розсміятися їй в обличчя істеричним сміхом. Я просто їй сказала, що дуже зайнята і в мене немає часу, та й наречений у мене дуже ревнивий, а тому нехай вони без мене чайком бавляться.
Двічі в одну річку не ввійдеш, як кажуть…
Фото ілюстративне
