Пустила сина Артема з невісткою Наталею пожити до себе, а вони права почали качати, що я їх затискаю. Ну вже вибачте, мій будинок – мої правила. Не подобається – я не тримаю.
Артем одружився два роки тому. Я вважала, що в двадцять років бігти в РАЦС нерозумно, але мене не послухали, зрозуміло. Син вирішив створювати сім’ю, він її створив. Квартиру своєї мами я переписала на нього ще до весілля. Квартирка, звичайно, не дуже велика, не нова далеко, але все одно такий-сякий, але старт – власна нерухомість. У наш час це щось, та важить.
Рік молоді жили в тій квартирі, а потім вирішили вступити в пайове будівництво. Син квартиру продав, батьки невістки теж щось додали. На мене свати намагалася тиснути, мовляв, дітям треба допомогти, а я допомогла – я квартиру синові віддала. А могла б і собі залишити під оренду на пенсії.
Я в пайове оце будівництво якось не дуже вірю, мені завжди здається, що це обман. Не розумію, як можна віддавати реальні гроші за квартиру, яку навіть ще не побудували. Але люди так будуються, вкладаються, знаю, ось і наші молоді гроші віддали, самі орендували квартиру, платять якісь там ще внески. Ніяких проблем не очікувалося.
Раптово невістка втрачає роботу і фінансове благополуччя молодої родини просідає суттюво. Тоді вони і попросилися пожити до мене. Я відразу знала, що нічого доброго не вийде. Я собі не тішуся і знаю, що жити зі мною складно. Але, врешті-решт, Артем про це в курсі. І раз проситься жити, значить згоден. Чомусь до мами Наталя не рвалася, не знаю вже, що у них там.
Я з першого дня позначила, що у мене вдома є певні правила і їх треба дотримуватися. Наприклад, я спати лягаю о 10 вечора. Після цього в квартирі має панувати тиша, сплю я чуйно, а якщо прокидаюся, то потім не засну. Вдень у мене фоном завжди грає радіо, ввечері ванну займаю години на чотири, люблю ноги з травами попарити, ну і все інше в такому дусі. Молоді покивали, переїхали, почали ми жити.
Перший місяць пройшов без нарікань. Якщо вони щось робили не по-моєму, я про це спокійно говорила, вони виправлялися і ми мирно жили далі.
А ось вже з другого місяця діти вирішили попоказивать мені зубки, невістка почала огризатися, син став фиркати і цокати язиком.
– Мамо, давай не доходити до крайнощів, ладно? Що такого станеться, якщо ти одного дня не послухаєш радіо. Так ти його навіть не слухаєш, воно фоном бубонить. Голова від нього вже отакенна після роботи.
– А навіщо тарілки протирати, якщо вони самі висохнуть? Ну просто я думаю, що це марна трата часу, можна його використати якось раціональніше, – повчала мене невістка.
– Мамо, а обов’язково в суботу затівати прибирання з самого ранку? Ми ж спимо! Цілий тиждень на роботі, виспатися хочеться. Всього десята ранку, а ти вже ганчіркою махаєш!
І таких діалогів ставало все більше і більше. Я не витримала і сказала, щоб вони збирали речі.
– Ось так виженеш нас на вулицю, тому що ми порушували твої надумані правила? – холодно запитав Артем.
– Це не надумані правила, це правила мого будинку, які ви, як гості, взяли на себе зобов’язання поважати. Чому я маю терпіти дискомфорт у власній оселі?
– Могла б увійти в становище, ми теж не просто так до тебе прийшли. У нас зараз важкий період.
– Люди, у яких важкий період, радіють будь-якій допомозі і підтримці, а не качають права і не перемовляються з тими, зто лав їм притулок. Я тебе відразу попередила: в моєму будинку мої правила.
– Ти просто зробила все, щоб ми від тебе з’їхали. Гаразд. Я тебе зрозумів, спасибі, мамо, виручила, більше не звернуся, – відрізав син і з психом почав збирати речі. Невістка до нього приєдналася.
Вони пішли. І я не шкодую про свій вчинок. Вони попросилися до мене, це не я до них прийшла, не мені потрібна була допомога. Нічого дивного і занадто складного я від них не просила, просто дотримуватися правил, за якими я живу. Можливо, їм було некомфортно, але в іншому випадку некомфортно було б мені. А я у себе вдома хочу відчувати себе добре.
Ось буде у них своя квартира, там будуть їх правила, а у мене нічого. Або нехай до Наталчиних батьків просяться і там вказують, чим снідати і вечеряти.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
