fbpx

Син дівчину знайомитися привів. А матері вона не сподобалася щось. Хоча і на кухню до неї сунулася з чаєм допомогти і тихо так скромно за столом сиділа. А от не лягла душа, як то кажуть. Дівчина чай ​​п’є, а ложечку з чашки так і не вийняла. І торт рукою взяла просто. А вже як і пальці потім облизала, так її аж пересмикнуло прямо.

Син дівчину знайомитися привів. А матері вона не сподобалася щось. Хоча і на кухню до неї сунулася з чаєм допомогти і тихо так скромно за столом сиділа. А от не лягла душа, як то кажуть.

Дівчина чай ​​п’є, а ложечку з чашки так і не вийняла. І торт рукою взяла просто. А вже як і пальці потім облизала, так її аж пересмикнуло прямо.

Дівча не винна звичайно. Та хіба мало, може це і нормально в звичайній сім’ї. А ось в столиці щось з невісткою такий сорому не оберешся. Але думки ці сумні вона думала, а на обличчі усмішка привітна перекривлена була.

Після вечері синок так і взагалі фортель викинув. Заявив радісно так – мовляв, радий, мовляв, що сподобалася дівчина, адже в кімнаті його жити буде. Сесія у ній на носі, а хіба підготуєшся до іспитів в гуртожитку.

І стали вони жити та тільки мати перевелася вся. А ну як завагітніє? Так немовлям своїм синочка руки-ноги зв’яже. А позбуватися адже не буде ні за що – он як жадібно дивиться на немовлят у візочках, з якими матусі у дворі гуляють. І тут у неї хитрий такий план стратегічний з’явився.

Розмова з нею завела ненароком як би. Мовляв, діточок-то хочеш, мабуть. Та спалахнула як маків цвіт та свекрухи і мовила, що, мовляв, оберігаються, тому як в інституті ще рік вчитися.

А та зітхнула гірко так страшну таємницю невістці майбутньої і відкрила. Що шкода їй її, мовляв. Але ось тільки синочок не може мати дітей. Це вона збрехала так спеціально. Дівчина в сльози.

Ось прикипить він до неї всією душею, а як бути, коли дівчині не тільки чоловік, а ще й батько діточок майбутніх потрібен. І таємницю ту зберегти просить, значить.

Пізніше заглянула в кімнату їхню, а там дівчина дрібнички свої збирає. Син з роботи прийшов, а вона така, йду, мовляв. Пробач і все інше таке. Та й пішла. Син до матері з розпитуваннями, а та така, нічого, мовляв, не знаю.

Сама в шоці як би. Зажурився син сильно. Мати намагалася його смачними делікатесами всякими напихати. Як тріска худий став бо. І про дівчатат два роки потім нічого не хотів і слухати.

Ну мати розмову завела. Пора, мовляв, стати розсудливим. І онуків їй вже пора няньчити. А тут до неї на стажування дівчина прийшла хороша якраз. З родини, так би мовити, пристойної. Вона їх з сином і звела. Ну той і одружився.

Живуть молоді рік, живуть два. Свекруха у невістки цікавиться, дітей не хочете чи що. А та в сльози, що вже лікарів усіх обійшла, мовляв.

Мати сина до лікаря хорошому звела. А там правда, страшніше якої і бути для неї не могло, взяла та й розкрилася. Визначив доктор той, що син не може мати дітей.

Хтось скаже, що накликала на сина брехнею своїм порчу. Та тільки не в містиці одній причина. Від того що та дівчина пішла від нього, у сина стрес важкий трапився.

Почав син по лікарях ходити. До яких світилам медичним не звертався тільки. Так ті лише руками розводили. Безсилі, мовляв, ми з усією медициною сучасної. А потім і розлучилися зовсім.

Син запив, з роботи його і прогнали. А йому ніби як нічого вже й не потрібно. Ні зростання кар’єрного, ні розваг навіть. Заробітками випадковими перебивається, так все що заробляє і пропиває.

Шкода його дуже. А мати більш за все боїться, що правда про те, що сама ж життя його і згубила, вилізе на світ божий. Що з того буде, їй і подумати страшно.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page