Іра Миколаївна жінка дуже приємна, добра і чуйна. Намагається допомогти всім. Її люблять і поважають як на роботі, так і поза нею. А ще має сина. Дорослий, самостійний чоловік, одружений, доньку виховує.
Сьогодні прийшла Іра Миколаївна вся у сльозах на роботу. Її помічниця кинулася заспокоювати, з’ясовувати, що трапилося. Розповідь вийшла довга.
Син Ірини Миколаївни одружився 4 роки тому. Невістка дуже гарна, сподобалася свекрусі. Вона намагалася допомогти дівчині у всьому підказати, підтримати. Через якийсь час навіть почала вважати її донькою і всім говорила: ,,Не всі свекрухи погані. Не всі невістки ніякі. Буває і як у нас”.
Коли народилася онука, Іра Миколаївна взяла відпустку, щоб допомогти дітям з дитиною. Та й потім намагалася хоч у вихідні відпустити дітей погуляти, з’їздити з друзями до кафе, кіно.
Розуміла — адже їм теж хочеться відпочивати, а їй посидіти з онукою не важко.
За кілька років син вирішив взяти іпотеку. Іра Миколаївна вислухала і запропонувала розсудити по-іншому: їм вона віддасть свою троячку, а вони їй куплять одну недалеко.
Їй одній багато не треба, а молодим ще діток заманеться. На тому й вирішили. А тут і старий друг сина покликав його попрацювати рік за кодоном.
Сказав, на одну річ точно заробиш собі, тут витрачати гроші нікуди. Син порадився з дружиною та матір’ю — вирішив їхати. Невісточку з онукою зі орендованої квартири забрала до себе Ірина Миколаївна. Чого поневірятися однієї — місця багато, та й веселіше так.
Жили вони непогано, син часто дзвонив, обидві жінки розповідали, що все гаразд. А тут ще й невістка вийшла на роботу, віддавши доньку до дитячого садка. Ірина Миколаївна, як і раніше, намагалася відпускати молоду жінку посидіти з подружками в кафе, щоб хоч якось відпочити. Себе у тому віці згадувала.
Одного дня Ірина Миколаївна пішла на роботу, а невістка залишилася вдома — у неї був вихідний, працювала позмінно. Але в обід Ірині Миколаївні стало погано. Піднялася температура, розболілася голова і відпросилася додому відлежатися.
А вдома на неї чекав «сюрприз» та такий. Її невістка, її «дочка», тиха і скромна дівчинка з іншим чоловіком.
Як Ірина Миколаївна плакала, вона пам’ятає погано, але невістку з дому вигнала. Їй було все одно куди вона піде, де житиме. Та спочатку вибачалася, намагалася щось пояснити, а коли зрозуміла, що все марно — пішла, грюкнувши дверима.
Ірина Миколаївна відразу подзвонила синові і все розповіла, захотіла, щоб він розлучився з нею і забрав доньку собі.
Син довго мовчав, а потім зітхнув і сказав, що сам дозволив дружині відпочити. Навіть наполягав на цьому. Вона жінка молода. Він не проти зовсім, тому що вона його все одно любить і не ревнує.
І попросив мати не лізти більше в їхню родину та стосунки. А дружині він зараз грошей переведе, щоб квартиру винайняла. Мати може не хвилюватися — вони до неї більше не прийдуть.
Ірина Миколаївна не знала, що їй робити, вона не розуміла таких стосунків.
Читайте також: У них дві квартири. Одну могли б здавати, а другу нам дати. Невже для рідного сина шкода?
Через три місяці син повернувся, заробив він справді непогано. Вони із дружиною взяли собі в іпотеку квартиру самі. На іншому кінці міста.
До матері син не зайшов навіть, подзвонив, сухо сказав, що він приїхав, але за місяць повертається назад на роботу. Хоче погасити іпотеку якнайшвидше, і почати будувати свій будинок. До них не запросив, про інцидент не згадував.
А вчора у Ірини Миколаївни був день народження. Син якраз приїхав, коротко привітав її телефоном і все.
А вранці Ірина Миколаївна бачила невістку з онукою, невістка навіть не привіталася, а онуці, що кинулася до бабусі, сказала, що її бабуся поїхала далеко і не повернеться більше.
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
