Відчувало моє серце, що все у Віталика і Наталі закінчиться розлученням. Чому тільки не вберегла його, тепер залишився без нічого, бо та все прибрала до рук. Вона свого, хоча там нічого її немає, не упустила.
Син одружився в 27 років. Наталя працювала в кафе, стояла за барною стійкою, а Віталик мій зайшов, на свою голову, кави випити.
Зустрічались вони близько року, а потім почали готуватися до весілля.
Мій чоловік навіть на пів року на заробітки поїхав, щоб не брати кредит, щоб допомогти сину з організацією весілля.
В нас є ще старший син. Ми свого часу йому весілля зробили, ось і тут мали допомогти, щоб потім ніхто не ображався.
Віталик тоді розкручував з другом свій бізнес. Гроші були, але він те що заробляв, вкладав у знову у бізнес, щоб вийти на вищий рівень.
Після весілля вони почали жити разом спершу на орендованій, а коли Віталик розкрутився, взяли трикімнатну квартиру в новобудові, але в іпотеку.
Наталя все скиглила, що Віталик проти того, щоб вона працювала в цьому закладі. Мені й самій ця робота не до вподоби. Я декілька разів пропонувала Наталі місце на базарі, щоб купила собі точку і продавала. (в мене така робота). Але невістка моя вирішила, що нема чого працювати, рано прокидатися, тому після того, як розрахувалася, а це навіть не рік після весілля – засіла дома.
Замість того, щоб допомогти Віталику з виплатою аліментів, вона ще більше почала тринькати його гроші.
Син, я вважаю, має золоті нерви, раз мовчав з приводу цього.
Легко не було, але за сім років мій Віталик таки закрив повністю іпотеку. Бізнес в нього процвітав.
Наталя так і сиділа дома. Точніше, не сиділа, а літала по салонах краси, масажах, курортах з подругами.
Дітей в них не було. Мені було прикро, бо Наталя, замість того, щоб шукати причину, розважалася. Було таке враження, що вона спеціально щось робить, щоб не подарувати Віталику нащадків.
Син купив собі і Наталі по крутій машині, почав будувати царську дачу. Я ще хотіла, щоб він все робив через мене (по документах), але син мій і слухати не хотів. Він довіряв своїй Наталі, хоч там здалека було видно, що кине вона його при слушній нагоді.
Дванадцять років вони прожили разом. Наталя до того дня ретельно готувалася. Все в неї було прораховано.
Я не знаю, як їй було не соромно в очі признатися Віталику, що в неї є інший, і вона подає на розлучення, наймає адвоката, щоб все порівно розділити. Майно ж нажите вже в шлюбі – разом.
Я одного разу підловила її, як та з перукарні виходила.
– Ти і дня не пропрацювала. Невже не соромно ось так з моїм сином чинити?
Вона лише єхидно посміхнулася і попросила в їх шлюборозлучний процес не лізти.
Що я тоді пережила…
Але найбільше мене здивував син.
Він віддав квартиру, за яку сплачував більше п’яти років сам і автівку, Наталі без суду і всього того.
Собі залишив недобудовану дачу і машину свою.
Зараз моя колишня невістка при надії. Живе з новим чоловіком в квартирі мого сина. Я не полінувалася і дізналася про цього її нареченого.
Він також розлучений, має від першої дружини двох дітей. Друга дитинка народилася не здоровою. Там багато проблем, ось він і вирішив втекти до Наталі від цього всього. Залишив жінку з бідою сам на сам.
Я вважаю, що це не мужчина…
Мій Віталик зустрічається з дівчиною. Вероніка мила, добра, розумна. Благаю Бога, щоб змилосердився над сином і подарував йому щасливу долю. Він, як ніхто інший, на це заслуговує.
А Наталі, я більш ніж впевнена, повернеться все бумерангом…
Що скажете?
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Свекруха моя знову умудрилася вчудити! Ну скільки пояснювали, просили людину – все одно своє гне. Ось і зараз. Але вона весь час забуває про це прохання, ну або навіть абсолютно свідомо ігнорить його. Притягла дитині розумний телефон, який, само собою, у малого вже є
- Оскільки у нього за містом невелике господарство, є живність – коза. кури-качки – та город, його дні з коханою жінкою мають бути дуже насиченими. Підйом із самого ранку. Потім робота. Догляд за тваринами та майбутнім урожаєм. Неспішно, без фанатизму. Але щоб аж до обіду. Потім невелика перерва й знову працювати – все, як у наших предків. Вони роботи не боялися і жили сто років. Моя квартира в центрі Луцька йому як п’яте колесо
- Учора моя невістка Олена мала 36 років. Та я поїхала у місто до дітей на два дні раніше – щоб усе їй допомогти, разом приготувати всілякої домашньої смакоти – голубців, завиванців, холодцю, перців нафарширувати, торт спекти, млинців з сиром солодких . Привезла з села всього свого – курку, качку свої, свининки на холодець купила в сусідів, яєць – теж своїх, мочка і сиру, тільки зробила. Ну й овочів-фруктіва, само собою. Ледве доперла все маршруткою! А сьогодні вже поїхала зранку додому, наплакалася всю дорогу і заспокоїтися не можу – ну так прикро! Ну хіба так можна??? Все запхала в холодильник і не глянула. А відмітили – просто сором
- Свекруха Марина Федорівна – золота людина. Мудра, знає життя на багато краще за мене. Маю її слухатися, щоб з мене хоч якийсь толк був. Я не правильно доглядаю за чоловіком, тобто її сином, неправильно роблю все для дитини. Днями зібралася я прибрати зуб, муляє мені давно, а мама чоловіка каже мені: “Не здумай! Тобі занесуть щось і в щоці утвориться дірка!” І що тепер робити – не знаю, невже свекруха права? А вона мені: “Ти йому ручки-ніжки пошкодиш. Ось я дивилася передачу, там так і було”
- Я ще в п’ятницю попередила і сина і невістку, щоб приїхали в село, бо потрібно все з поля допомогти зібрати. В мене дочка ще є, Наталка зі мною живе, але до роботи – дуже лінива. А ось невістка – інша справа. Того дня ми мали справу з морквою і бурячком. Невістка копала, а я відразу ж обчиняла. Робота в нас йшла конвеєром, тільки бухгалтерія підвела, як любить сміятися мій чоловік. А після роботи всі сіли до столу. Я й не сподівалася, що моя невістка така