fbpx

Син-підліток: «Мамо, ти, як і батько, теж зобов’язана мене утримувати. Я свої права знаю!»

– Ти зібралася батьковим грошима собі шкарпетки оплачувати?

Питання 16-річного Дениса застав Ларису зненацька. Батько юнака двома днями раніше прислав синові аліментами. Мама з сином зібралися і пішли в магазин за одягом для підлітка.

Лариса сунула в кошик шкарпетки для себе машинально: зі знижкою пара коштувала всього пару гривень.

– Що ти сказав? – перепитала жінка, не повіривши своїм вухам.

– Чому ти купуєш собі шкарпетки на мої гроші?

Світ жінки впав. Вона, стримуючи сльози, виклала носочки і пішла далі.

Лариса подивилася на цінник: дві з половиною. З урахуванням пари брюк і джинсів, декількох футболок і п’яти пар шкарпеток, якщо світшоти виявиться за розміром і приєднається до вмісту кошика, на касі доведеться викласти суму, що перевищує милість колишнього чоловіка.

– Беру! – задоволений Денис кинув одну з кофт назад на полицю. А другу помістив в кошик.

– Йдемо на касу?

– Йдемо.

Чарівна дівчина на касі пробивала покупки і відразу складувати їх в фірмовий пакет магазину. Закінчивши, дівчина оголосила підсумкову суму:

– У нас менше грошей, нам не вистачить, – констатувала Лариса і повернулася до сина: – Забери що-небудь, нам не вистачить ТВОЇХ грошей.

– Не буду я нічого забирати! Мамо, ти, як і батько, теж зобов’язана мене утримувати! Я свої права знаю! Давай, додавай.

– Добре, – Лариса дістала гаманець, відрахувала гроші, кинула їх на прилавок і сказала: – Ось твої гроші за цей місяць: половина від батька, половина від мене. На них ти харчуєшся, одягаєшся, оплачуєш репетитора з англійської та обіди в школі. Всього доброго! – Лариса прибрала гаманець в сумку і вийшла з магазину.

Денис повернувся додому через пару годин, з неабиякими великими  пакетами з магазину:

– Мам, дивись, я собі ще кроси взяв. А що на вечерю?

– Якщо ти все витратив, то твої нові кросівки. Сподіваюся, вони з натуральної шкіри – навар масніший буде.

– Мамо, я серйозно!

– Я теж не жартую. Смачного.

– Я зараз батькові подзвоню!

– Дзвони! – криво посміхнулася Лариса.

Підліток дістав телефон:

– Тату привіт. Слухай, мене мама годувати відмовилася. Можна я до тебе приїду? У відпустку збираєшся? Добре тобі. Може, підкинеш пару тисяч, мені на їжу? Ясно, грошей немає. Все давай!

– Як скарга? Вдало?

Денис не удостоїв мати відповіддю і пішов до себе в кімнату, голосно грюкнувши дверима.

Не минуло й п’яти хвилин, як задзвонив телефон Лариси:

– Що там у вас сталося?

– Денис про мої обов’язки і свої права згадав, – не стала приховувати жінка і коротко змалювала колишньому чоловікові те, що сталося, зробивши акцент на парі шкарпеток, з яких все почалося.

– Зрозуміло. Але голодом морити хлопця – не справа. Скажи йому, що харчування в рахунок майбутніх аліментів. В наступному місяці все з них вичерпниш, що залишиться – Дену віддаси, нехай на них харчується. Не вистачить – знову в борги заганяй. І так, поки до нього не дійде. Продовжить – приїду, поговорю. Та інтернет відключи – він за нього не платив! Які діти нині розумні пішли!

Відключення інтернету викликало набагато більше бурхливу реакцію, ніж відсутність годівлі:

– Мамо, ти зовсім? Ти що робиш?

– Це ти у мене – зовсім… Зовсім дорослий, щоб гроші рахувати. Інтернет нам з неба не падає, за нього платити треба. А ти, як доросла особистість, яка отримала від обох батьків гроші на своє утримання, повинен сам потурбуватися оплатою інтернету для себе.

– Я до тата жити поїду, зрозуміла!

– Потрібен ти там: у нього своїх троє. Якщо хочеш – дерзай! Дивися, не прожене!

– З відпустки повернеться і поїду!

– Хай щастить. Твій батько сказав, щоб я тебе годувала. З твоїх наступних аліментів він мені відшкодує витрати. Можеш йти вечеряти.

Вистачило Дениса на три дні. Лариса озвучувала Денису всі свої витрати на нього, аж до копійки. Їжа, витрати на електрику і воду, обіди та репетитора.

Помноживши цю цифру на десять, Денис отримав суму, яку щомісяця витрачає на нього мама.

До підлітка дійшло, якими несправедливими і образливими були його слова і вимоги. Він знайшов у собі сили вибачитися.

А Лариса вирішила: в наступному місяці, отримавши аліменти, вона принципово купить собі цілих десять пар шкарпеток. Щоб були.

Фото ілюстративне з вільних джерел.

 

You cannot copy content of this page