Син того дня так і заявив: “Ось тато мені весь ресторан оплачує, а в тебе навіть на обручки грошей немає. Така ти мама! Не буду соромитись перед Алісою. Якось викручусь. В крайньому випадку, візьму кредит”. І пішов. Та на самому весіллі мене не було. Молодша донька мене підтримала, і також туди не навідалась, хоча й була в списку запрошених, на відміну від мене.
Із грошима у Андріани завжди було складно. Сама виховувала сина та доньку, отримуючи нерегулярні аліменти-подачки від чоловіка, що пішов, коли діти тільки почали ходити до дитячого садка. Щоб простіше було уникати належних виплат, почав кружляти країною, працюючи то на будівлях-шабашках, то в сумнівних організаціях, де гроші платили виключно в конвертах, а працевлаштування полягало в усній домовленості.
Тим не менш, з’явившись у рідному місті, коли дочці було вже 22, а синові – 24, він приїхав із подарунками, як ні в чому не бувало, і поводився так, ніби прожив усі ці роки з ними. Сім’я прийняла його стримано, тим більше, що батько вже давно мав іншу дружину.
Вони зупинилися в готелі та підшукували собі недороге житло.
Дізнавшись, що син одружується, батько розчулився і пообіцяв оплатити ресторан. Той, зрадівши такій несподіваній допомозі, запросив їх на весілля, на що батько відповів, мовляв, само собою зрозуміло.
Андріана з тривогою слухала їхню розмову, ніби передчуваючи недобре. Так і сталося. Коли батько пішов, син звернувся до неї з проханням розрахуватися за музик і дати гроші на обручки. Коли з’ясувалась сума, необхідна для цього, Андріана охнула:
– Сину, та звідки ж у мене такі гроші? Ти ж знаєш, як ми живемо!
– Знаю, все життя копійки рахуємо! Батько – сам запропонував на ресторан дати, а ти не можеш навіть на обручки з музикантами нашкребти! Знайду, десь, не ганьбитися ж перед нареченою!
Гроші він справді знайшов – половину позичив у батька, а суму, що залишилася, взяв у кредит, розраховуючи покрити борги за рахунок подарованих на весілля конвертів.
Мати він на весілля не запросив і навіть перестав відповідати на її дзвінки. Не прийшла на “веселощі” і його сестра, вражена такою поведінкою брата, який в одну мить забув усі ті роки, які віддала йому мама.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
