Мій син живе навпроти мого будинку. Я часто бачу, як Євген з дружиною і дочкою виходить щасливий з під’їзду. І як би мені не хотілося з ними зустрітися і поговорити, мені цього не дозволять, а все тому, що син вважає, що два попередні його шлюби, зруйнувала я.
Це, звичайно, не так. Яка ж мати бажає поганого своїй дитині?
Вперше Євген одружився дуже рано. Йому лише 20 було, а моїй невістці Анні 19.
Ну це ще діти були, тому я й вважала, що моїм обов’язком було допомагати їм. Ну що вони в такому віці знають про життя?
Що поганого я робила в тому, що приходила і готувала їм їсти?
Чи, наприклад, старалася економити їхні гроші, і просила краще на чорний день відкласти, ніж протринькати на косметику чи якийсь одяг.
Так, і з дитиною я допомагала і поради давала. Та якби не я, хтозна, чим все б закінчилося. Анна готова була після кожного пчиха летіти до лікаря з дитиною. Я ж її вчила, як можна і молочком з маслом на ноги стати.
Мене молодь, а особливо невістка слухати не хотіла. Вона вважала мене ворогом номер один.
Коли моєму онуку було три роки, вони розлучилися.
Євген якось мені сказав, що якби не я, то вони б жили в мирі довго і щасливо.
Я ж насправді знаю, що це просто мій син таку собі жінку вибрав – непутящу. Та й вік дався в знаки.
Євген платив аліменти і зустрічався по можливості з сином. Наскільки я знаю, Анна вийшла заміж і має ще одну дитину.
Другий раз мій син довго не хотів ставити штамп в паспорті. Вони з Оксаною жили біля двох років просто, як кажуть, на віру. А коли вже Оксана повідомила сину, що вона при надії, діти розписалися.
Моя мама жила навпроти мого будинку. Коли її не стало, Євген переїхав з Оксаною і дочкою в цю квартиру.
Я думала, що дітям подобається, коли я приходжу до них додому. До того ж, я мала свої ключі, бо довгий час за мамою доглядала.
Та одного дня Оксана попросила положити ключі на стіл, бо їй такі неочікувані візити не подобаються.
Але ж я не чужа для них людина. Я життя прожила, і знаю, що для них буде краще.
Словом, і з другою невісткою мені не пощастило. Розлучилися вони. Оксана забрала дитину і переїхала в село до своїх батьків.
Син і тут не упускав можливості сказати мені, що я зруйнувала його другий шлюб.
Але ж я не винна, що Євген собі таких криворуких дружин обирав.
Як я себе перед сином не виправдовувала, Євген все рівно бачив в мені ворога.
І ось після однієї нашої розмови, син попросив викреслити його зі свого життя.
Я ж думала, що йому це пройде. Але я помилилася.
Третю його дружину і онучку я бачила два рази. Перший раз ми зустрілися в супермаркеті, але син побачивши мене, розвернув свою сім’ю в іншу сторону, а другий раз в парку. В той раз вони пройшли повз мене, ніби я чужа для них людина.
Моїй онучці вже три рочки. Я її бачу, але через вікно своєї квартири, а ще я знаю, що її звати Єва.
Я дуже хочу помиритися з сином, але Євген навряд чи зробить перший крок. Він звинувачує у всьому мене, і мабуть, боїться, щоб я не зруйнувала і цей його шлюб.
Син так і не зрозумів, що я хочу для нього найкращого.
Нехай! Бог йому суддя. Може колись, все-таки, він зрозуміє, що мама бажала йому найкращого.
За проханням автора, імена змінено.
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Людмила Іванівна після нашого з Михайлом весілля вела свій контроль виключно через сина. Мене вона сильно не чіпала. Особливо це було помітно, коли на світ з’явився наш синок Тимур. Але після того, що витворила свекруха, я боюся любої тіні, коли гуляю коляскою в парку чи на вулицях. Я була в подиві. Старша жінка, і щоб на таке піти!
- Цього місяця Світлана повідомила мені, що розлучається. Я хотіла їй допомогти. Я запросила дочку на обід, сподіваючись, що вона зможе довіритися мені й відчує полегшення. Я хотіла її втішити. Але вона, здається, зовсім не чекала від мене допомоги. – Зі мною все добре. Я не розумію, чому ти продовжуєш так зі мною поводитися, – сказала вона мені ображено
- Я була при надії, а грошей на оренду не було, тому ми й переїхали жити до свекрухи. В той час, як лікарі просили берегтися, Ірина Степанівна повторювала, що цікавий стан не недуга. А коли дізналася, що в день “Х” чоловік буде поруч зі мною, взагалі з котушок злетіла. – Хто таке чоловіку показує? Це ж зовсім без розуму треба бути!
- Діти росли, батьки чоловіка їх нормально виховували. Але з якого дива нам взагалі там жити? Вона давно вже в оренді і з неї нам щомісяця капає непогана сума, яку не соромно витратити на якісь свої цілі. А будинок, це будинок. Його ми будували для себе. Він чудово підійшов би навіть для нас п’ятьох і навіть зять би не почував себе там утисненим. Свати як води до рота набрали. Ми купили м’яса для шашликів, закусок, гарно облаштували двір
- Виникло серйозне непорозуміння з дочкою. Скільки можна! Так, мені 67, я збираюся заміж, виселити квартирантів зі своєї квартири та переїжджати туди з Романом. Я виконую обов’язки домробітниці та няні і при цьому не отримую жодної віддачі натомість