Богдан не думав, що мама може привести додому незнайому дівчину.
Мамо, навіщо ти привела цю дівчину до будинку? — здивовано спитав Богдан.
– А це, Бодя, твоя майбутня наречена! Знайомся! – захоплено відповіла жінка.
– Тобто? Це як зрозуміти, мамо? — син стурбовано дивився, то на дівчину, то на матір.
Про себе він зазначив, що вона дуже симпатична. Довге темно-русяве волосся, великі карі очі і худенька, приємна постать.
– Сину, не став зайвих питань. Ти краще поцікавився б у дівчини, як у неї настрій, як її звуть, і сам би представився! — відповіла жінка похилого віку і швидко вийшла з кімнати свого сина.
Богдан і незнайомка залишилися вдвох у кімнаті. Богдан дивився на неї і мовчав, не знаючи, що сказати… Потім, незручно простягнув їй руку, представився і спитав, як її звуть.
Дівчина скромно посміхнулася і тихим голосом відповіла:
– Аня. -Дуже приємно, Аня! Як ти з моєю мамою познайомилась? — запитав перше запитання Богдан.
– О, ми незнайомі! Моя мама, доводиться твоїй подругою – відповіла одразу дівчина.
– А яким чином ти опинилася у мене в кімнаті? — дівчина трохи почервоніла після цього питання.
– Ну-у-у, твоя мама сказала моїй мамі, що ти … самотній і хотів би познайомитися з дівчиною. Я теж самотня і не проти нового знайомства.
– Ну, що ж тоді, Аня, ходімо продовжимо знайомство в іншому місці.
Дівчина погодилася кивком голови і вже за кілька хвилин новостворена парочка гуляла містом, поїдаючи солодку вату.
Вони розговорилися, впізнали одне одного краще. Дівчача боязкість зникла, і Аня розповіла Богданові багато смішні історії з життя.
Коли стемніло, дівчина захотіла йти додому, але Богдан запросив її додому на чай. Удома мати Боді, ніби знала, що він повернеться не один і приготувала свіжий чай, ще й чоловіка послала по торт.
Вони весело провели вечір, що залишився, а наступного дня молодята знову зустрілися. Що було далі — не знаю, мені не розповіли, але думаю, вони одружилися і виховали багато дітей.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.