fbpx
життєві історії
Сину, ну як так можна? Адже це твій брат та ще й молодший! Он ти вже своє життя повністю облаштував, а в нього все лише починається. Що за дитячі образи? Олівія вже місяць на свіжому повітрі не була… Приїжджай з дитиною, заразом і нам допоможеш. Єдиною ґрунтовною перевагою майбутньої дружини була наявність двокімнатної квартири

Сину, ну як так можна? Адже це твій брат та ще й молодший! Он ти вже своє життя повністю облаштував, а в нього все лише починається. Що за дитячі образи? Олівія вже місяць на свіжому повітрі не була… Приїжджай з дитиною, заразом і нам допоможеш!

– А що, Ігор допомогти не в змозі? – не здавався старший син.

— У нього справи якісь, а тато постарів. Нічого не може подужати сам… — награно зітхнула мати.

— Я не допомагатиму! А якщо хочете, щоб допомагав, то нехай Ігор більше зі своїми охламонами не приїжджає. А то як гуляти, то завжди готовий, а як допомагати – бігом у кущі, – Сказав Василь і поклав трубку. Чоловіка мого вже втомила ця ситуація, але зачеплена гордість брала своє.

Вася й Ігор росли зовсім різними дітьми. Вася завжди намагався допомогти батькам, не просив грошей та досягав всього сам. Ігорьок, навпаки, звик жити на подачки. Його мало цікавило, де беруться гроші. Йому було цікавіше їх витратити.

Ігор скомандував, що хоче вчитися у місті. Вступив на платне відділення будівельного технікуму. За освіту, звісно, ​​довелося платити батькам. Єдиний плюс, у місті Ігор зійшовся з якоюсь дівчиною. Батьки уявлення не мали, що вона за людина. Єдиною ґрунтовною перевагою майбутньої дружини була наявність двокімнатної квартири. Однак життя у молодих не ладналося і через два роки Ігор повернувся до рідного селища.

Вася вважав, що дівчина просто видворила неробу зі своїх апартаментів, побачивши його справжнє ставлення до життя. Вдома Ігорьок особливо батькам не допомагав. Влаштувався на якусь мінімальну зарплату, щоби вдома не сидіти і моралі не слухати.

До речі, Вася на той момент вже був одружений, виховував доньку Олівію і взяв із дружиною двокімнатну квартиру в іпотеку. Також чоловік регулярно допомагав батькам. На той момент він обіймав досить перспективну керівну посаду.

Звістку про купівлю дачі батьками сини сприйняли зовсім по-різному. Вася підтримав ідею і з радістю зголосився допомогти і матеріально, і фізично. Ігор, навпаки, сказав, що йому таке не треба і ноги його там не буде. Батьки особливо не засмутилися, адже старший син завжди допомагав, а від молодшого вони на допомогу і не чекали.

І ось, коли будівництво було вже практично закінчено, а дача набула божественного вигляду, Ігор різко змінив свою думку і почав активно наїжджати туди зі своїми друзями.

Молоді люди завжди дуже активно проводили час: смажили шашлики, розважалися, залишаючи після себе купи сміття. Допомагати батькам Ігор навіть не збирався. А ті все сподівалися, що син схаменеться і створить сім’ю.

Але Васю такий розклад речей зовсім не влаштовував. Під час перебування молодшого брата на дачі він не міг там бути із сім’єю. Олівія побоювалася дядька та його галасливої компанії, а дружина зовсім не горіла бажанням прибирати гори сміття після гостей Ігоря.

Дача вимагала догляду. Для вмілого господаря там завжди була робота і в саду, і на городі. Вася ніколи не приїжджав на дачу просто відпочити. Він працював з ранку до вечора, наводячи там порядки. Батьки дякували йому, але ніяк не залучали молодшого до мінімальної допомоги.

Одного дня Вася таки не витримав. Він висловив усе, що думає про ситуацію, молодшому брату. Той тільки знизав плечима, а батьки прийняли бік Ігоря, просячи Васю бути мудрим і поблажливим. Тоді чоловік пообіцяв, що більше він на цій дачі не з’явиться.

Місяць все було тихо та спокійно. А потім кількість роботи накопичилася до гігантських меж. Батьки реально не впоралися. Мама почала надзвонювати Васі і всіма правдами-неправдами благати його допомогти.

Чоловік тримав оборону до кінця. Аргументи на нього не діяли. Мама так і не поговорила з Ігорем. А якщо й поговорила, то він просто відмовився допомагати батькам і був таким.

Зрештою, Вася не витримав і порадився із дружиною. Іпотеку вони вже практично виплатили. Можна було сміливо брати ділянку та починати її облаштовувати. На тій же вулиці, де була дача батьків, продавався пристойний будиночок. Дружина підтримала свого чоловіка у всьому.

Невдовзі Вася купив свою дачу та зайнявся її облаштуванням. А батькам хай Ігорьок допомагає. Тепер все по-чесному вийшло!

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!