Та я до лінійки в школі готувалася. І сама вишиванку одягла і сину дала. Все, як годиться. Після урочистості якось повертаю голову, а там Катька стоїть. Ну чесно, мені б було соромно. Сама, як на дискотеку зібралась, і дочку так вирядила. Певно, правду люди кажуть, що її Олег покинув, бо дитина менша не його. А вона ж тепер вільна і у “пошуку” нового кавалера. Не боїться людина Бога!
Ото ні стида, ні сорому…
Живу я в селі з чоловіком Данилом і сином Петром.
З Данилом ми познайомилися коли я була на навчанні. Ми часто ходили, гуляли у Львові.
Після кількох років відносин ми одружилися, і пішла я в невістки. Переїхала до чоловіка в село.
Важко мені було стати матір’ю і тільки десь близько сорока років мені Бог подарував синочка.
Старалася я виховувати синочка, як могла..
Але історія не про це…
В нас в селі живе така Катя…
Була з чоловіком Олегом, від нього народила за рік дівчинку Віку, і десь за 5 років синочка Мар’яна. Якось так сталося, що Олег кинув Катю коли їхньому молодшому синові тільки чуть більше року було.
Різні тоді чутки були, хтось казав, що це через вічні “бурі”, хтось казав, що це Катька була з іншим і того Олег засумнівався, чи дійсно від нього найменша дитина.
Чесно кажучи, я більше схиляюся до думки, що це Катя в тому винна. Я не раз її бачила, як вона ходить в такий спідниці, що розпорка чуть не до самої спини.
Після того, як чоловік її кинув, я чула, що до Каті різні чоловіки приходять. То траву покосити приходять, то двері полагодити, то ще якусь роботу по дому зробити. Але Бог їх знає, чим вони займаються там в хаті.
А нині на свято, на день знань, я встала раніше і почала готуватися. Попрасувала вишиванки, дитину зібрала, нагодувала, і сама причепурилася. Вишиванка та, то моя гордість, багато хто казав, що вона дуже гарна.
А на перше вересня до школи та Катька вдягнулася, як не знати хто… Поки ми стояли всі у вишиванках, вона прийшла в такій сукні, що виріз чуть не на пупку… Ні людей не соромиться, ні Бога не боїться… Видно, що після того як чоловік її лишив, вже когось нового шукає…
Правду кажучи, мені навіть трохи гидко стало… Ну як такою можна бути… Як не за собою то хоч би за дитиною дивилася… А то одягнула свою Віку в таку спідницю коротку, що майже нічого там не закриває…
І що ж то робити з такою горе мамою? Як думаєте. хто винен в тому, що її покинув чоловік? І чи дійсно Мар’ян не є від Олега?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!