iBilingua

Я давно в брата не була, бо все ж між нами відстань, а в неділю таки купила трішки смакоти, і поїхала до нього. Чесно, з кремезного чоловіка, до якого я звикла, лишилася “пучка духу”. Я ж, коли ми усамітнилися, вирішила розпитати про його життя з сином і невісткою. По розмові було зрозуміло, що невістка не в захваті від його перебування з ними. Приїхавши додому я задумалася, чи говорити про мої підозри племіннику!

Мій брат в свій час був досить видатною людиною. Жив і працювала у селі головою колгоспу.

В ті часи його поважали і прислухались майже всі в селі. Він постійно контактував з високопосадовцями, постійні зустрічі, та й жили вони на той час з Люсею досить заможньо.

Від їхнього шлюбу в них народився син Арсеній. Брат мало приділяв сину уваги, та це не завадило виростити його хорошою людиною.

Вже коли підріс і пішов вчитися, брат винаймав йому квартиру, а вже після закінчення університету, Арсеній непогано заробляв собі на життя. Згодом створив свою сім’ю, купив величезну квартиру у Києві.

Брат вже в ті часи пішов на пенсію, колгоспи розформували, влада помінялась, та жалітись було нічого. Вони собі з Люсею гарно жили, син час від часу підтримував їх фінансово, тай все б нічого, якби Люся важко не занедужала, а потім її і не стало.

Син забрав тата до себе жити.

Та через пів року, як я приїхала провідати брата, я його геть не впізнала. З високого кремезного мужика, зробився худорлявий дідусь.

Жалівся на здоров’я, постійне “ниття” в животі.

Невістка була незадоволена моїм візитом, як і взагалі була проти переїзду свого свекра до них.

Постійно бурчала на Арсенія за це, про що мені розповів брат, коли ми усамітнилися. Я вже почала підозрювати, а чи часом не вона є причиною такого стану мого брата?

Читайте також: Я ж як собі думала, раз свекруха з Італії нам гроші не надсилає, то хоча б свою хату облагородить. Там роботи не початий край Але недавно ми зустрічалися з двоюрідною сестрою Олега, її мама в тому ж селі живе. Виявляється, Тамара Василівна там палець об палець не вдарила. Куди вона планує повертатися, бог його знає. Хата вже осипається, а за кущів, якими вона обросла, її майже не видно. А потім був ювілей нашого сина

Чи можливо вона щось додає йому в їжу лиш би швидше його позбутися? З такими думками я повернулась додому.

Тепер і не знаю, чи говорити про свої підозри Арсенію? Адже він, як син, зобов’язаний захистити свого батька.

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!