У мене три дочки і син. Маю трикімнатну квартиру в центрі Києва. Вони чекають, що я заповім її на трьох, але що то буде? Тільки пересваряться. Тому зроблю дарчу на сина. Я вже все вирішила, та ось тільки як їм сказати? Дочки ж думають, що житло ділитиметься між ними. А я знаю, що нічого доброго з того не вийде. Почнуться образи, сварки, докори, а може, й суди. Син у мене один, молодший. Дочки всі заміжні, у них свої сім’ї, свої квартири. Так, не в центрі Києва, але жити є де
У мене три дочки і син. Маю трикімнатну квартиру в центрі Києва. Вони чекають, що я заповім її на трьох, але що то буде? Тільки пересваряться. Тому зроблю
— Подарували й подарували, — кинув холодно. Я не відразу зрозуміла, що він не радий. Думала, може, не хоче показувати емоції. Але потім усе стало ясно. Він почав віддалятися. Відмовлявся говорити про мою машину, робив зауваження про те, що я «ще добре не вмію водити». А потім одного разу видав: — Ну що, тепер ти щаслива? Тепер ти незалежна? Я здивувалася: — А ти що, хотів, щоб я все життя в маршрутках тряслася? — У мене хоча б справжня машина, а не цей мотлох
Я сиділа у своїй машині, тримаючись за кермо й дивлячись у вікно. Усередині змішалися образа, злість і розчарування. Я думала, що тепер усе зміниться, що більше не буде
Я ж ті банки з-під консервації свекрухи всі викидала. Чоловік мені нічого не казав, що їх зберігати треба. І ось ми вчора приїздимо до них на вихідні, і свекруха з порогу накидається: — Де мої банки? Як ти могла їх повикидати? Плати мені тепер гроші. І не з синового гаманця, а зі свого карману! Я стою, кліпаю очима, не можу зрозуміти, що відбувається. А вона далі розпалюється: — За весь час ви 300 моїх банок десь поділи!
Я ж ті банки з-під консервації свекрухи всі викидала. Чоловік мені нічого не казав, що їх зберігати треба. І ось ми вчора приїздимо до них на вихідні, і
Оце було і все, що стояло на ювілейному столі у сестри чоловіка. Спеціально сфотографувала! Їсти було практично нічого. Зате вона замовила нам ще за місяць до того подарунок — нову мікрохвильову піч, і мій чоловік її купив для сестри. Я сиділа за тим столом, дивилася на тарілку з шістьма шматочками ковбаси, порізаними, як для дегустації, і тарілочку з оселедцем, і мене аж зло брало
Оце було і все, що стояло на ювілейному столі у сестри чоловіка. Спеціально сфотографувала! Їсти було практично нічого. Зате вона замовила нам ще за місяць до того подарунок
Прийшла я до сина і невістки, а у них пралка, сушилка і посудомийка нові! — Я ж в тебе просила, синку, на нові хороші окуляри гроші і на стоматолога, а ти сказав, що немає! Син навіть не підняв на мене очей, стояв біля кухонного столу і крутив чашку в руках. А невістка, як завжди, не промовчала
Прийшла я до сина і невістки, а у них пралка, сушилка і посудомийка нові! — Я ж в тебе просила, синку, на нові хороші окуляри гроші і на
– Ось твої гроші! Я дуже тобі вдячний за допомогу, сестричко, і за те, що почекала спокійно, доки я зможу віддати! Вибач, що довелося так довго чекати, але сподіваюся, що тебе порадує що віддаю я на 2 тисячі більше, ніж брав! І брат простягнув мені конверт, у якому лежить 10 000 доларів
– Ось твої гроші! Я дуже тобі вдячний за допомогу, сестричко, і за те, що почекала спокійно, доки я зможу віддати! Вибач, що довелося так довго чекати, але
Я абсолютно щаслива в свої 65 років у четвертому шлюбі, але діти мене не розуміють. — Мамо, ну це ж смішно! — майже кричав мій син, Ігор, ніби він щойно почув найбезглуздішу новину у світі. — Що смішного? — спокійно спитала я, відпиваючи каву. — Ти вже не молода, тобі не потрібно все це! — Все це — це що? Любов? Щастя? — Четвертий шлюб! Ти хоч розумієш, як це виглядає?
Я абсолютно щаслива в свої 65 років у четвертому шлюбі, але діти мене не розуміють. — Мамо, ну це ж смішно! — майже кричав мій син, Ігор, ніби
Мій чоловік, коли вже знав, що не одужає, переписав на мене весь свій спадок. А це кілька об’єктів нерухомості по всій країні, кілька суттєвих активів, у які він інвестував гроші, і які зараз дають стабільний дохід. І ось тепер я вирішила нічого не переписувати, не залишати у спадок нашим трьом дітям. Бо вони всі виросли абсолютно безвідповідальними і невдячними. Я хочу продати більшу частину, залишити собі постійний пасивний дохід і виїхати на Балі до своїх друзів. Вони вже обіцяють мені допомогти влаштуватися, підшукати житло. Це моя мрія, і я збираюся її здійснити. Але ні діти, ні рідні, ні знайомі мене не розуміють
Мій чоловік, коли вже знав, що не одужає, переписав на мене весь свій спадок. А це кілька об’єктів нерухомості по всій країні, кілька суттєвих активів, у які він
– Ми не поїхали відпочивати, через шубу твоєї матері! — кричала я, не стримуючись, на чоловіка, коли побачила свекруху у шубі за 60 тисяч гривень. Мій Віталик тільки дивився на мене, а потім каже: — Діти ще не раз поїдуть і в Карпати, і в Єгипти, а мама мріяла про таку шубу все життя
– Ми не поїхали відпочивати, через шубу твоєї матері! — кричала я, не стримуючись, на чоловіка, коли побачила свекруху у шубі за 60 тисяч гривень. Мій Віталик тільки
Я вже не знаю, як мені сусідам і родичам у селі дивитися в очі. Дуже-дуже соромно і прикро. Адже тільки розмова заходить за мою доньку, мені доводиться якось ухилятися від відповіді, щоб оце не казати, що вона не збирається взагалі створювати власну родину, що збирає там гроші, збирається їх там кудись інвестувати, придбати собі нерухомість, що вона через кілька місяців їде на заробітки в іншу країну. Мені дуже-дуже неприємно і соромно, що моя дочка вибрала ось таке пусте життя, а не родину, будинок і працю на землі
Я вже не знаю, як мені сусідам і родичам у селі дивитися в очі. Дуже-дуже соромно і прикро. Адже тільки розмова заходить за мою доньку, мені доводиться якось

You cannot copy content of this page