— Ти що? Тут же всі корисні елементи! — верескнула моя майбутня свекруха, коли я викинула у сміття оці, знаєте, товсті частини з пекінської капусти. Вона полізла в відро для сміття, дістала їх, дрібно покрошила і кинула в салат. Звичайно, того салату за столом я не їла. Але те, що вона творила далі протягом тих днів, що ми гостювали, мене дуже дивувало. Я тепер навіть не знаю, чи виходити мені заміж за Тараса. Я вже не дуже молода, мені 38 років, пора заміж. Тарас, значить, дуже достойна, хороша людина, але його мама – це щось з чимось
— Ти що? Тут же всі корисні елементи! — верескнула моя майбутня свекруха, коли я викинула у сміття оці, знаєте, товсті частини з пекінської капусти. Вона полізла в
Сестра з Італії приїхала несподівано і без попередження, і одразу запитала, чому немає пам’ятників у батьків, на які вона мені відправляла гроші. — Тетяно, нам машина була потрібна! — сказала я, сподіваючись на її розуміння. Вона дивилася на мене так, ніби я сказала їй щось неймовірно погане. — Яка ще машина? — її голос затремтів. — Я на пам’ятники надсилала!
Сестра з Італії приїхала несподівано і без попередження, і одразу запитала, чому немає пам’ятників у батьків, на які вона мені відправляла гроші. — Тетяно, нам машина була потрібна!
— Сину, якщо ти не залишиш цю жінку і не знайдеш собі нову, нормальну дружину, я перепишу і другу квартиру на старшого сина. Так я сказала своєму меншому сину Назару, який дуже стомлений прийшов після роботи і сів біля відра чистити картоплю на вечерю. Ніколи не вгадаєте, чим займалася в цей час моя невістка і двоє онуків
— Сину, якщо ти не залишиш цю жінку і не знайдеш собі нову, нормальну дружину, я перепишу і другу квартиру на старшого сина. Так я сказала своєму меншому
Ми зі свекрухою не спілкуємось 30 років після того, як вона подарувала нам на весілля зерна і тарілки, а тепер чоловік просить мене доглянути її, бо вона вже лежача. — Я не хочу бачити твою маму в нашому домі, Петре, а тим більше — доглядати її
Ми зі свекрухою не спілкуємось 30 років після того, як вона подарувала нам на весілля зерна і тарілки, а тепер чоловік просить мене доглянути її, бо вона вже
— Ну, з вас 5 тисяч гривень. Я мало не сіла від подиву. А чоловік мій мовчки дістав гроші і віддав сестрі. Мене досі тіпає і підкидає, як згадую минулі вихідні. Ми поїхали на зимову дачу до сестри чоловіка. Вони нас дуже-дуже запрошували. Хотіли похвалитися, як вони там побудувалися, облаштували все для відпочинку — і зона барбекю, і банька. Ми їм на будівництво цього всього добра позичили 200 тисяч гривень, які вони нам ще й не думають віддавати
— Ну, з вас 5 тисяч гривень. Я мало не сіла від подиву. А чоловік мій мовчки дістав гроші і віддав сестрі! Мене досі тіпає і підкидає, як
— А моїм дітям можна твоїх вареничків скуштувати, Людо? — запитала я сусідку. Вона так подивилася на мене, як на якусь інопланетянку, і каже: — Так це ж я для своїх дітей взяла. І так – ні ми, ні мої діти її вареників і не скуштували. Тепер я навіть не знаю, як нам спілкуватися з такими сусідами. Ми недавно переїхали в свою квартиру, в новобудову. Робили в ній кілька років ремонт і ось нарешті вселилися в свою нову оселю
— А моїм дітям можна твоїх вареничків скуштувати, Людо? — запитала я сусідку. Вона так подивилася на мене, як на якусь інопланетянку, і каже: — Так це ж
Відтоді щось ніби змінилося. Вона стала уникати мене, розмовляла сухо, наче я їй щось погане зробила. А я ж просто хотіла допомогти! Навчити, підказати, як краще
— Тебе що, не вчили ліжко заправляти? — звернулася я до невістки. Поліна стояла в спальні, розгублено дивлячись на зім’яту ковдру, що безладно лежала на ліжку. Видно було,
— Ой, це ти так суп вариш? Я закидаю картоплю пізніше, щоб не розварювалася. — Та навіщо ти купуєш цей пральний порошок? Він дорогий, а толку від нього ніякого, всі плями залишає! Я спочатку терпіла, намагалася не звертати уваги. Але потім це стало перетворюватися на щось більше. Вона почала вставати раніше за мене й уже до сьомої ранку стояти на кухні, варити кашу «як треба». А ще Галина Пилипівна взяла моду прибирати, перекладати речі на свій лад. Я вже не знаходила нічого на своїх місцях
В нашій оселі тепер місця для мене немає, бо ми забрали стареньких батьків чоловіка, а в їхній квартирі живе старша дочка чоловіка від першого шлюбу з родиною. Я,
– Якщо ти заплатиш своїй мамі 30 тисяч гривень, які ми їй пообіцяли, я подам на розлучення, — сказала я чоловіку. Свекруха посиділа з нашими дітьми три тижні, поки ми з чоловіком були у відрядженні. У нас із ним свій маленький бізнес, і працюємо ми разом. Вона побула, та коли ми приїхали, я запитала у дітей, що їм готувала бабуся, як вони проводили час
– Якщо ти заплатиш своїй мамі 30 тисяч гривень, які ми їй пообіцяли, я подам на розлучення, — сказала я чоловіку. Свекруха посиділа з нашими дітьми три тижні,
— Віро, що це у тебе в солянці плаває? — підняла я спантеличено голову на невістку, а потім знову глянула в ложку, у якій лежав між маслинами, картоплею і ковбасою – шпрот! Ага, саме він
— Віро, що це у тебе в солянці плаває? — підняла я спантеличено голову на невістку, а потім знову глянула в ложку, у якій лежав між маслинами, картоплею

You cannot copy content of this page