alena

– Пригощайся, донечко, я тобі навіть в окрему тарілку насиплю пасти. А ми з синочком звикли, щоб не витрачати зайвий посуд та електроенергію й воду, – приказувала моя

– Саш, мені твоя мама в домі не потрібна, ти ж знаєш мою думку, хочеш – ображайся, хочеш – ні. У мене є свої батьки, як их мені

– Можна я візьму собі поки що твого чоловіка, Ірино? Ти все одно повертатися не збираєшся, він тут сам, а мені допомога з дітьми потрібна і сильне плече

— Дарино, я буду платити тобі 60 тисяч гривень на місяць за те, що ти будеш доглядати свого колишнього чоловіка, — почула я в телефоні голос Валентини, нинішньої

Я ж з добрих намірів стала повчати свою новоспечену невісточку Оленку: — Голубонько, ти що таке твориш? Гречку треба перебрати і промити перед тим, як заливати водою і

І як мені тепер жити по сусідству з цією жінкою, яка прийшла на наше з Данилом весілля у весільній сукні, пишнішій за мою? Це колишня дівчина мого чоловіка

Я ніколи не їжджу на церемонії прощання рідними, знайомими, друзями. Такий у мене принцип. Тільки гроші даю. Не поїхала провести в останню путь і батьків. Давала сестрі на

— Ігорю, мені все одно, що ти зробиш із цим акваріумом – чи мамі на голову поставиш, чи поллєш ним її квіти, чи відвезеш сестрі – але щоб

— Це що на канапках? Шпроти? — я не вірила своїм очам. Ми з чоловіком і дітьми прийшли на день народження його сестри в найдорожчий ресторан нашого міста.

– Оленко, ти ж знаєш, що я не дозволяю. Скільки можна цю тему піднімати? Так мені вкотре відповіла сестра, коли я запропонувала продати в селі нашу спільну батьківську