— Я не підписувався в няні твоїй мамці! Я пішов на пенсію, Людо, не для того, щоб сидіти з твоєю мамою, а займатися якимись своїми справами. Будинком, хобі і так далі. Ти знаєш, що моя пенсія це мені дозволяє. Так я заявив вчора своїй дружині, бо сил моїх вже немає няньчити тещу. Ми її забрали до себе жити. В її будинок дружина з тещою вирішили пустити жити з родиною нашу старшу дочку
— Я не підписувався в няні твоїй мамці! Я пішов на пенсію, Людо, не для того, щоб сидіти з твоєю мамою, а займатися якимись своїми справами. Будинком, хобі
— А де ті брендові речі, що я тобі висилала? — запитала свекруха. Я її застала за тим, як вона порпалася у моїй шафі. Приїхала до нас з Іспанії, де вона на заробітках, на тиждень. І ось поки я гуляла з дитиною на вулиці, вона полізла ритися в моїх речах. Знаєте, ми не так розкішно живемо, як моя свекруха, і ті речі мені не особливо треба були. Я їх продавала на сайтах, тому що мені жива копійка потрібна була. Я так мамі чоловіка і сказала, а вона мені:
— А де ті брендові речі, що я тобі висилала? — запитала свекруха. Я її застала за тим, як вона порпалася у моїй шафі. Приїхала до нас з
— Ось рахунок за все. Все ділимо навпіл — що ви з’їли в кафе, що ми там купляли і так далі. Я на неї очі вирячила. — Ти що, несповна розуму? Ти нас запросила, ти нас мала пригощати, годувати. А тепер гроші вимагаєш? Звичайно, що я їй нічого не віддала. Ну що це за бред? Вона хотіла, щоб я їй 6 тисяч гривень повернула!
Моя сестра вже майже 10 років на італійських заробітках. В Україну приїжджає лише раз чи два на рік. І оце якраз приїхала. Ну і поїхали ми до неї
— Доню, я перекинула тобі гроші, — спокійно сказала вона. — Якраз на гарну квартиру для дочки. Подивися щось ближче до університету. Мама прислала мені з Іспанії гроші на квартиру для дочки, яка буде поступати цього року. Але я хочу залишити ці гроші собі, а донька нехай живе як всі у гуртожитку
— Доню, я перекинула тобі гроші, — спокійно сказала вона. — Якраз на гарну квартиру для дочки. Подивися щось ближче до університету. Це мама прислала мені з Іспанії
Мені так смішно читати і чути про ці сеанси психотерапії, які затягуються на роки, і люди тільки викидають туди гроші. Про те, що якісь події дитинства, особливо важкі чи сумні, мають над нами владу, впливають на наше теперішнє й майбутнє, заважають нам досягати успіхів, що це все треба колупати, розбирати, лікувати. Я вважаю це все відмазки. У мене було дуже важке дитинство. Мама мене народила у 45 років, і тато її покинув. І було дуже важко
Мені так смішно читати і чути про ці сеанси психотерапії, які затягуються на роки, і люди тільки викидають туди гроші. Про те, що якісь події дитинства, особливо важкі
— Мамо, ти 15 років провела в Італії. Приїхала оце вперше. Ні копійки нам не вислала. І все, що ти принесла двом своїм онукам, яких бачиш вперше, — це, вибач, банани і сирок? Я дивилася на свою маму, не вірила своїм очам. Вона щебетала, розповідала, як їй було важко жити й працювати, як вона рада нас бачити, познайомитися з онуками. І що збирається через тиждень полетіти на Мальдіви, а потім купити в Україні квартиру собі та ще дві, щоб здавати їх в оренду
— Мамо, ти 15 років провела в Італії. Приїхала оце вперше. Ні копійки нам не вислала. І все, що ти принесла двом своїм онукам, яких бачиш вперше, —
– Мамо, тату, я не буду робити це потайки від вас за вашими спинами, мені 32 і я не боюся вам сказати, що я міняю ім’я! Це тверде рішення, якби ви не просили, і навіть спадку мені не треба! – та вечеря у батьків не була приємною. Вони дуже на мене образилися, але я рішення не зміню. Ну от чим вони думали, коли мене називали??? Мені вистачило дитинства, але і у дорослому житті все продовжилося
– Мамо, тату, я не буду робити це потайки від вас за вашими спинами, мені 32 і я не боюся вам сказати, що я міняю ім’я! Це тверде
— Артеме, це ж не нормально — те, що творить твоя мама! Я сама не один раз бачила, як вона чайною ложкою сама пробує чай — гарячий він чи ні — і потім цією ж самою ложечкою годує нашу Міланку. Те саме з їжею. Вона може відкусити шматочок, а потім, вибачте, дістати той шматочок зі свого роту і дати нашій дитині. А ми твоїй мамі ще й платимо за те, що вона з нею сидить. Тому, вибач, але я ставлю умову, щоб твоя мама не сиділа з нашою дитиною. Ми знайдемо няню, і на цьому крапка
— Артеме, це ж не нормально — те, що творить твоя мама! Я сама не один раз бачила, як вона чайною ложкою сама пробує чай — гарячий він
– Бабусю, мені батьки 300 гривень на день дають, – похвалився мені онук, показуючи, що він собі відкладає з цих грошей, що він собі купує щодня, якісь або смаколики, або якісь дрібниці. А мені так прикро і гірко стало, знаєте. Я ж знаю, що мої син і невістка гарно заробляють, але точно не знаю скільки. Вони про гроші зі мною не говорять. Я і не питаю, бо, знаєте, вихована так – не лізти в чужий гаманець. Але коли я недавно попросила допомогти мені відремонтувати зуби, син сказав, що грошей він не має. «Зайвих немає, мамо, у нас свої витрати», – так і відповів
– Бабусю, мені батьки 300 гривень на день дають, – похвалився мені онук, показуючи, що він собі відкладає з цих грошей, що він собі купує щодня, якісь або
– Ти що, не можеш за собою зі своїми дітьми посуд помити? – запитала я у невістки, але Юля спокійно і мовчки лише поставила у мийку тарілки й чашки, які зібрала зі столу після себе, своїх дітей і мого сина. Як завжди, нічого не помила. Вона навіть не подивилася в мій бік, ніби я говорила не до неї
– Ти що, не можеш за собою зі своїми дітьми посуд помити? – запитала я у невістки, але Юля спокійно і мовчки лише поставила у мийку тарілки й

You cannot copy content of this page