Головна

olesya

Моя мама лежача вже другий рік. Я не маю змоги їй допомагати, оскільки працюю і живу в місті. Але я не кинув її напризволяще. В селі я знайшов хорошу жіночку, якій плачу за догляд матері. Але коли останній раз я був в мами в селі то здивувався, бо сума за доглядом виросла в ціні. Вся річ в мамі
життєві історії 0
Моя мама лежача вже другий рік. Я не маю змоги їй допомагати, оскільки працюю і живу в місті. Але я не кинув її напризволяще. В селі я знайшов
Я зранку накрила багатий стіл: борщ, вареники, домашні пампушки. Думаю, принаймні добром підкорю. Дзвінок у двері. Відкриваємо, заходять ті двоє малюків – Данило і Софійка. Діти виховані, чемні, щось пошепки перемовляються між собою і так скромно вітаються: – Добрий день, бабусю, – каже малий. Я думала, в мене серце гепне. Яка бабуся? Ще вчора я ними переймалася як «чужими дітьми», а сьогодні вони вже називають мене бабусею
життєві історії 0
Я сиділа за кухонним столом і дивилася на свого єдиного сина, Юрка, який уже втретє повторював те саме: – Мамо, тату, ви ж знову проти мого вибору, так?
Я погодилася на пропозицію чоловіка, але в суботу зранку зателефонувала мама: – Мені дуже треба, щоб ти приїхала: у мене перегоріла лампочка у підвалі й протікає кран. Самій лячно туди спускатися. – Я зітхнула, сказала Іванові, що поїду ненадовго й швидко повернуся. Але коли приїхала, побачила, що проблема з краном була давно вирішена сусідом, а лампочку мама вже вкрутила сама. Виявилося, що вона просто “хотіла мене побачити” та мала ще список доручень: пересунути шафу, підправити штори, перебрати старий посуд. Я ледве встигла приїхати додому під вечір, змучена до краю
життєві історії 0
– Ти вважаєш це нормальним, Оксано – саме таке запитання кинув мені Іван, коли я повернулася від мами того вечора. – Ти знову витратила пів дня на її
– То як день народження в Валиних дітей, то ви ґонорово тисячкою вітаєте, ще й в придачу щось цікаве купуєте, а як онукам сина прийшлось, то ви по 500 гривень вручили, і то, таке було відчуття, що ви на “здачу” чекали, бо таким поглядом плачучим на них дивилися, – сказала мені невістка на одному подиху. Я ледь не стерпла. Як тільки язик повернувся таке сказати?
життєві історії 0
– То як день народження в Валиних дітей, то ви ґонорово тисячкою вітаєте, ще й в придачу щось цікаве купуєте, а як онукам сина прийшлось, то ви по
– Стефо, отямся, який пам’ятник до Великодня за 50 тисяч? Кому? Та у тебе самої замість 32 зубів, десь п’ять в роті і ті лікувати потрібно, а тобі пам’ятник в голові. Та ще було б кому. Та твій Василь все життя гуляв наліво і направо, лінивий був, синів ти сама на собі тягнула. Чи ти думаєш, що ми, родичі, нічого не знали про твого Василя?, – сказала я двоюрідній сестрі, коли приїхала на вихідних в село прибрати на кладовищі
життєві історії 0
– Стефо, отямся, який пам’ятник до Великодня за 50 тисяч? Кому? Та у тебе самої замість 32 зубів, десь п’ять в роті і ті лікувати потрібно, а тобі
Я зранку прокинулась, спускаюся на кухню з другого поверху, а моя сваха одну за одною ту полуницю до рота суне. То я вчора, за столом лише оду вирішила спробувати, бо ще не їла цього року, ми ж з дідом внукам купляли, а не свасі, яка без тої полуниці “добра пасочка” на вигляд. – Свахо, і десь так лізе вам та полуниця до рота?, – не стрималася я, а сваха мені так з єхидною усмішкою. – Та дітям багато не можна, бо в ній багато хімії
життєві історії 0
Я зранку прокинулась, спускаюся на кухню з другого поверху, а моя сваха одну за одною ту полуницю до рота суне. То я вчора, за столом лише оду вирішила
Після того, як не стало чоловіка, я знайшла дивну папку, вміст якої мене, не те слово, спантеличив. Виявляється, мій Василь жив подвійним життя і навіть мав дванадцятилітнього сина. Тій жінці він весь час обіцяв, що після розлучення зі мною, одружиться на ній, але так “бідненький”, цього не дочекався
життєві історії 0
Після того, як не стало чоловіка, я знайшла дивну папку, вміст якої мене, не те слово, спантеличив. Виявляється, мій Василь жив подвійним життя і навіть мав дванадцятилітнього сина.
Надіслала чоловікові смс в День сміху. Думала, він сприйме це як жарт, але все закінчилося сльозами і розлученням
життєві історії 0
Надіслала чоловікові смс в День сміху. Думала, він сприйме це як жарт, але все закінчилося сльозами і розлученням. Я думала, що зроблю перший крок цього року. Щось трохи
До Великодня Дарина, моя невістка, затіяла в моїй кімнаті невеличкий косметичний ремонт, навіть деякі меблі вирішила замінити. Я так зраділа, бо ліжку, на якому я сплю, вже, мабуть, років з 50-т і воно дуже не зручне. На час ремонту я переселилася в літню кухню. І ось неділю тому в мою кімнату завезли гарний комод і розкладний диван. Я так зраділа, але виявилося, що все це Дарина робила для сина, мого онука, а я так і залишуся, скоріш за все, кукувати і зимувати в холодній літній кухні
життєві історії 0
До Великодня Дарина, моя невістка, затіяла в моїй кімнаті невеличкий косметичний ремонт, навіть деякі меблі вирішила замінити. Я так зраділа, бо ліжку, на якому я сплю, вже, мабуть,
Сину ще навіть 45 нема, нічого, знайде собі ще хорошу дружину. Просто ця, яку Петро привів в мою квартиру зі словами: “Любов мого життя”, виявилася не тою, яка мені підходить. Можливо, якби ця Інна, яка, до речі, на 10 років від мого Петрика молодша, жила з Петром окремо, то було б все добре. Але брати себе в своєму домі під ноги я не дозволю. Річ в тім, що Інна десь на другий тиждень після розписки покликала мене на кухню, щоб обговорити деякі питання. Виявилося, що я не маю права разом з ними за столом сидіти: зранку, в обід і ввечері
життєві історії 0
Сину ще навіть 45 нема, нічого, знайде собі ще хорошу дружину. Просто ця, яку Петро привів в мою квартиру зі словами: “Любов мого життя”, виявилася не тою, яка

You cannot copy content of this page