olesya
— Уляно, ти хоч розумієш, від чого відмовляєшся? Тобі двадцять сім років, ти поїхала на заробітки до Німеччини, доглядаєш старого чоловіка за 1 800 євро на місяць, а
— Мамо, ти мені зіпсувала дитинство, а тепер ще й грошей шкодуєш? Я через тебе досі не можу нормально жити! Ти хоч розумієш, скільки мені довелося пережити через
— Ларисо, ти вже третій тиждень живеш у нашому домі, а я досі не бачу від тебе жодної вдячності. Твоя молодша сестра приїжджає на дві години й одразу
— Ти б, Соломіє, хоч перед гостями подивилася на себе збоку. Я розумію, що нині кожен одягається як хоче, але ж треба враховувати свою фігуру. Тобі вже не
— Мамо, ти тільки не сердься, але я вже знайомий із Яною. Тато сказав, що вона тепер його дівчина, і сьогодні вони обоє прийдуть до мене на свято
— Таню, ти серйозно збираєшся міняти постіль у моїх батьків? — Сергій стояв у дверях кімнати й дивився, як я знімаю наволочку з подушки. — Мама цілий день
«Чоловік сказав, що без його грошей я й тижня не проживу. Тієї ж ночі я зібрала дві валізи й пішла. Тепер вечеряю картоплею з кефіром, зате вперше за
— Валентино Петрівно, ви серйозно запросили мене в гості, щоб я чистила вам картоплю? Я цілий тиждень працюю, а у вихідний хочу відпочити, а не стояти біля плити.
— Мамо, ти тільки не ображайся, але ми сьогодні не приїдемо на твоє шістдесятиріччя. Мені поставили термінову роботу, і я ніяк не можу її перенести, — сказала моя
«Ми з чоловіком збудували дім біля свекрухи. А одного дня я застала її за читанням моїх банківських виписок. Те, що вона сказала у відповідь, я не забуду ніколи…»