Головна

olesya

Їй-богу, ти робиш дітям ведмежу послугу. Вони в тебе геть не самостійні на свій вік. Нехай іноді забудуть книжку чи зошит. Як вони інакше навчаться?, – сказала мені подруга і я задумалася. Але минуло декілька днів і я зрозуміла, що таки наші з Дмитром діти мають нарешті подорослішати, бо я просто не зможу так опікуватися ними, бо дізналася щось несподіване. Я чекаю п’яту дитину, і в своєму віці я точно не буду на побігеньках у вже дорослих дітей школярів
життєві історії 0
Шкільний рік для мене з чотирма дітьми – це, ну дуже важко. Однак цього року у мене є оригінальний привід “вильнути хвостом”. У нас із Дмитром четверо дітей
В суботу я підмітала перед будинком, як вийшла сусідка і каже: “Мені теж би здалося навести на подвір’ї порядок, але геть не вистачає на це часу. Площа навколо будинку велика, а в мене лише дві руки”. Мене її слова розсмішили, бо найважче, що Галина робить своїми руками, це підіймає ложку з борщем. Сусіди косять траву раз на рік. Їм легше витоптати собі стежечку від воріт до хати. А про лайфхак з прасування одягу я взагалі мовчу. Це ж треба було до такого додуматися
життєві історії 0
Я ніколи не лінувалася, особливо по господарству. Я люблю щоб в будинку було чисто, акуратно і все по своїх місцях. Також в мене охайний сад і заповнений їжею
Світлано, подаруй чоловіку дитину і сиди собі дома, – повторювала, як мама так і я. Але сестра і слухати нічого не хотіла, їй таке життя подобалося. – Іван каже, що вже має діти, і я можу розслабитися! – А ти? Ти не хочеш мамою стати? Час біжить! – Але Світлану ці думки, на жаль, не бентежили. П’ять років вони в такому дусі прожили і Іван цей подав на розлучення і виставив Світлану за двері. Сам він повернувся до дружини, бо зрозумів, що вона краща
життєві історії 0
– А чого тепер плакати, Світлано? Ми ж з мамою скільки тобі говорили, не сиди дома, склавши руки. Йди і працюй, бо чоловіки цього не люблять. Інша б
Приїжджає свекруха до нас не на день, і не на два, а мінімум тиждень. Всі мої страви не корисні і не смачні. – Людмило Іванівно, ходіть зі мною на кухню, і покажете, як потрібно на вашу думку борщ варити, – кажу я свекрусі. – Та я в гостях, Наталю. Дай мені з тим спокій. Я дома готую, а у вас хочу відпочити з тою справою. А останній раз вчепилася з тими серветками, які вона на першу річницю шлюбу подарувала. Та я їх викинула, бо тепер таке не в моді. Я зробила вигляд, що шукаю їх в шафі, а та так стояла і передивлялася, що ще в нас в шафі є і чи гарно вискладане
життєві історії 0
– Наталю, а де ці серветки на стіл, які я вам з Дмитром на першу річницю шлюбу подарувала?, – запитала свекруха, а мене всю перетрусило, бо вже давно
Свекруха чуть не з перших днів сказала нам платити пів на пів комунальні. Але я вважаю, що все це не чесно. Нас з чоловіком більше в квартирі немає, ніж є. Віра Гаврилівна дуже любить прати вручну, хоча в нас є пральна машинка. Коли б я додому не прийшла, вона хлюпається в тій воді, а плати порівну. А ще свекруха каже, що справедливо буде, якщо ми повністю будемо купувати продукти, бо вона готує, а ми ні, і вона одна, а нас двоє. Але ж Віра Гаврилівна сама сказала, щоб до кухні я не лізла
життєві історії 0
Пів року ми живемо з чоловіком у квартирі його мами, а я вже не можу, і хочеться бігти на орендовану квартиру. Так мені здається, буле нам менш затратно.
Окрім того, що чоловік кожного місяця переводить мамі кругленьку суму, так ми ще повністю оплачуємо всі її забаганки. Як не море в Туреччині, то відпочинок в Карпатах. – Я ж не просто так у вас вимагаю гроші. Колись моя квартира вам у спадок дістанеться. Тож мусите мені догоджати. – Але це виходить, що нам той спадок на голову не впаде, а ми просто викупимо у свекрухи цю квартиру, бо гроші замість того, щоб йшли в нашу сім’ю і дітей, йдуть до свекрухи, яка не звикла собі ні в чому відмовляти. Але в мене є одна ідейка, як цю “лавочку” прикрити
життєві історії 0
– Та в мене також є мама і тато, на відміну від тебе, який вже не працює, бо не має здоров’я, але батьки і не думають в мене
В неділю за столом зібралися всі гості. Я прийшла в числі перших, бо ще ж салат треба на стіл поставити. Але Галинка вирішила, що він не вписується в “інтер’єр” страв і не подала його гостям. Але що образливо, що сваха мені з сирної дошки положила декілька видів сирів, в тому числі і з пліснявою, і так голосно наголосила, що це вона купила. Я ж також старалася догодити дочці, але не вийшло. Я чула, що Галинка сказала до дітей, що як хочуть той салат, то щоб їли його на кухні, або ж в своїй кімнаті
життєві історії 0
Я нічого не сказала Галі, коли сіла за стіл і не побачила свого салату з крабових паличок. Вже прийшовши додому розплакалася чоловіку. Вітя мене втішив і сказав, щоб
Ну привіт, Оленко! Я думаю, що ми одну кухню таки поділимо між собою. Я не з тих свекрух, про які пишуть історії, – сказала мені мама Юри, стоячи у фартушку і з пательнею в руках. Чесно скажу, я відразу ж подумала, що це якийсь жарт і вона піде до себе. Але цього не сталося. Лише на другий день після приїзду я й дізналася, що квартира, яку вважала нашою, сімейною, насправді належить моїй свекрусі
життєві історії 0
Свекруха використала час, коли я з подругою була морі. Можливо навіть, все це вона давно спланувала, просто нам нічого не говорила. Ну жила вона зі своїм чоловік майже
Назар дуже любить квашені огірочки, які ти змушена йому законсервувати. Ти в першу чергу дружина, – сказала мені свекруха, тримаючи в руках клітчасту сумку, наповнену огірками. Ну звісно, вона ними не хоче собі голову морочити, тому й мені принесла. Я б ще мовчала, якби її синок, мій чоловік, вже другий рік на моїй шиї не сидів. Ми тільки в Хорватію приїхали, як від нього дзвінок: “Поповни мені телефон, бо куму подзвонити не можу!”
життєві історії 0
– Ну труднощі в людини. Те ж мені, свята найшлася! Але як би там не було, мій Назар дуже любить квашені огірочки, які ти змушена йому законсервувати. Ти
Коли я запитала дочку, чому мене не запросили на випускний до старшої моєї онучки Даринки, яка цього року одинадцятий клас закінчила, Ліда фиркнула: “Значить не заслужила!”. – Але як не заслужила, доню? Я ж її з пелюшок няньчила, бо ти хотіла працювати. Всі гуртки онучки були на мені. Я про себе не думала в той час, всю себе онучці присвятила. Та не догодила я Ліді з меншою, Марічкою
життєві історії 0
Коли я запитала дочку, чому мене не запросили на випускний до старшої моєї онучки Даринки, яка цього року одинадцятий клас закінчила, Ліда фиркнула: “Значить не заслужила!”. – Але

You cannot copy content of this page