Головна

olesya

– І не соромно тій Любці? Вже втретє заміж в свої сорок виходить. Та інші дівчата в її віці жодного разу в цьому статусі не були, ну а тій “принцесі” якимось дивом таланить на хлопів, – проскакує повз мене час від часу сусідська заздрість. Я ж не винна, що Іван був рукатий, і з хати лялечку зробив, Ігорко подвір’я до пуття довів, застеливши бруківкою, ну а третій, Андрій, ощасливив мене статусом “мама”. Єдине турбує, як з тими плітками собі раду дати?
життєві історії 0
– І не соромно тій Любці? Вже втретє заміж в свої сорок виходить. Та інші дівчата в її віці жодного разу в цьому статусі не були, ну а
Що це в тебе за дочка така, Лесю?, – говорили моїй мамі люди. – Та вона жодного разу свекрів в селі не провідала. Вони ж не здорові, обидвоє лежачі. Та їй ніякого виправдання немає. Це ж великий гріх, – гомоніли вони. Мама ж відразу мене набрала, хоч і знала всю правду. Їй було неприємно
життєві історії 0
– Що це в тебе за дочка така, Лесю?, – говорили моїй мамі люди. – Та вона жодного разу свекрів в селі не провідала. Вони ж не здорові,
Мій чоловік мовчки стояв зі мною на кожній недільній службі, а потім, як ні в чому не бувало, їхав до своєї коханої. А я все сиділа, переварюючи думки, але про розлучення, до одного моменту, я й не думала. Я робила це все заради дітей. Лиш би вони росли в повноцінній сім’ї
життєві історії 0
Мій чоловік мовчки стояв зі мною на кожній недільній службі, а потім, як ні в чому не бувало, їхав до своєї коханої. А я все сиділа, переварюючи думки,
Володя часто їздить у відрядження. У нього є окрема сумка, яку він навіть сам пакує. Я ніколи не лізла туди – навіщо? Але цього разу вирішила просто освіжити її: може, там залишився якийсь одяг чи старі чеки. Розстібаю блискавку, відкладаю кілька речей убік і натикаюсь на косметичку. І тоді я їх побачила
життєві історії 0
– Я не знала, як реагувати. Просто отетеріла з цією сумкою в руках і дивилась на її вміст, ніби це міг бути якийсь жарт. Але ні, це не
12 років потому, мій телефон задзвонив. Номер тата. Я не вірила своїм очам. – Лесю, це тато. Я хотів би побачитися. Чи можемо ми сходити хоча б на каву? – Голос був слабким, тремтячим. Якби це було 10 років тому, я, мабуть, заплакала б від щастя. Але зараз замість радості я відчула холодний клубок. Я не знала, що відповісти. Зрештою погодилася, але з однією умовою – лише ми вдвох
життєві історії 0
– Ти ж мене не покинеш, правда? – голос тата прозвучав настільки невпевнено, що я ледь не cтерпла. Ці слова він сказав мені після десятків років мовчання. Після
Звісно, мене обурило, коли Олена відмовилася їсти мої котлети. Також вона навіть не пригубила наливку, яку я своїми руками готувала для особливих свят. А мій син замість того, щоб пояснити дівчині, що так відмовляти не красиво, взявся її захищати. А “родзинкою” їхнього приїзду стало те, що вони на Різдво, замість того, щоб приїхати до нас і святкувати в родинному колі, їдуть в якусь подорож. Я не стрималася і наговорила всякого і різного, бо це на голову не одінеш
життєві історії 0
– Як це ви не приїдете? – не стрималася я, відчуваючи, як в мені закипає обурення. – Мамо, ми вирішили, що цього року поїдемо в подорож. Просто хочемо
Я знову виходжу заміж! – почула я голос доньки на іншому кінці телефону й отетеріла. Ні, це вже четвертий раз. Четвертий! І я, як мати, вже не знала, чи радіти, чи знову хапатися за голову. Моя донька Катя – хороша дівчина, але в коханні їй явно не щастить. Три шлюби, три розлучення, а тепер вона знову готова йти під вінець
життєві історії 0
– Я знову виходжу заміж! – почула я голос доньки на іншому кінці телефону й отетеріла. Ні, це вже четвертий раз. Четвертий! І я, як мати, вже не
Свекруха прекрасно знала, що моя мама буде у мене, тому ледь не з порогу витягла з кишені вже підготовлені сто євро і вложила нам на стіл, де був і борщ розлитий по тарілках, і хліб, і сало з цибулею. – Це вам! На свята щось до столу купиш. Я, свахо, завжди дітям допомагаю. Ну така вона смішна. Ніби моя мама не знає, що за всі ці роки, проведені на заробітках в Італії, Віталіна Андріївна нам і копійкою не допомогла
життєві історії 0
Свекруха прекрасно знала, що моя мама буде у мене, тому ледь не з порогу витягла з кишені вже підготовлені сто євро і вложила нам на стіл, де був
– Та тобі ще пощастило, що ти в такий час народилася. Раніше ніхто б не дозволив тобі, селянці, за такого парубка завидного заміж вийти, – повторював мені свекор. Ми хоч з Ярославом і жили окремо, та кривий погляд свекра і свекрухи завжди стояв перед очима. Потім не стало свекрухи, а за деякий час занедужав свекор. – Нічого не вдієш. Треба забирати тата до нас, – сказав чоловік опустивши голову. Я його терпіти не могла, аж до дня весілля нашої дочки
життєві історії 0
– Та тобі ще пощастило, що ти в такий час народилася. Раніше ніхто б не дозволив тобі, селянці, за такого парубка завидного заміж вийти, – повторював мені свекор.
Коли я зайшла до квартири, то побачила, як дівчата сидять у телефонах. Навіть не привіталися. Лише підняли очі, коли почули звук пакетів. – Мам, ти що, тільки зараз будеш починати готувати? Я ж дуже голодна, – пробурмотіла Аня. – У мене через це тренування ще більше живіт бурчить, – додала Юля. Моє терпіння дало тріщину. Я поставила пакети на стіл і вирішила підняти це питання “на поверхню”
життєві історії 0
Якби не сусідка, я, мабуть, досі б не зрозуміла, де саме помилилася у вихованні. А тепер стою посеред кухні, дивлюся на двох доньок і думаю: невже це я

You cannot copy content of this page