Онучці три роки ще немає, але дочка мене дуже дивує. Ну добре, вона молиться багато, так вона з одної кімнати чуть церкву не зробила. Все обвішано якимись статуетками. Недавно телефоную, а дочка не підіймає слухавку. Я хвилювалася, тому відразу ж набрала зятя, бо це був вже пізній вечір. – Та, Орися поїхала на “нічні чування” в якусь церкву, – відповів мені зять. Я чуть не впала від почутого. Ну які чування пізно ввечері? В Орисі дитина, чоловік, та сиди в хаті і борщі вари з варениками
Я ще нічого не казала, коли моя дочка їздила по святих місцях, коли заміжня не була, але тепер це вже занадто, я вважаю. Вже шістнадцять років я живу
Якщо про нову покрівлю і отеплення будинку мама мовчала, то коли почула, що прийдуть майстри демонтувати стару кухню, бо скоро привезуть нову, то вскипіла. – Що ти повидумувала! Чоловік так важко працює, а ти тринькаєш тими грошима. Чим тобі стара кухня не догодила? – Мамо, але ж я хочу, щоб все було гарно, сучасно. Скажу вам так, що мама тиждень не спала через це. – Електроплита, Уляно, чим ти тільки думала. Зараз така ситуація, світло то є то нема. Я так любила деруни смажити. Але де тепер, на цій кухні, що виблискує, нема права їх посмажити
– Ну ось і все! Моє готування в цій хаті закінчилося, – сказала мені мама, коли нам нарешті вмонтували нову кухню, на яку я так довго чекала. Я
Весілля будемо планувати лише тоді, коли на подвір’ї буде вистелена бруківка, а в одній із кімнат буде сучасний ремонт, – сказала наша майбутня невістка. – Я хочу, щоб на весільному відео все було гарно, коли наречений з дружбами одягатися буде, а потім і благословення у батьків просити. І що ви думаєте, мій син все зробив. За пару місяців на нашому подвір’ї красувалася бруківка. А в кімнаті Остап таке повиробляв, що ми за голову бралися. Навіть камін вимурував. Все в срібних тонах. Ну краса. і ось з дня їх весілля минуло три роки
– Весілля будемо планувати лише тоді, коли на подвір’ї буде вистелена бруківка, а в одній із кімнат буде сучасний ремонт, – сказала наша майбутня невістка. – Я хочу,
Приїдь до мене і сам побачиш, які бувають жінки. Та Леся тобі не твоя Настя. Та вона без батька двох дітей тягне. А господарство в неї яке. Корову тримає, бо саме вона їх і рятує, – сказала я сину по телефону. Мені очі відкрилися, коли мене з ногою положили на дві неділі в лікарню. Коли мене привели в палату, Леся вже там була. Вона лежала під вікном і щось гачкувала. На тумбі біля неї лежала книга і домашній сир зі сметаною. Я б її дітей за своїх рідних онуків прийняла, якби мій син свою Настю на неї проміняв
– Приїдь до мене, але на десять хвилин, як завжди, а на годинку, а то і більше. Ти сам побачиш, які бувають жінки. Та Леся тобі не твоя
Ще на початку шлюбу Іван з Оксаною жили гарно. Я до них не пхалася. Але якось крок за кроком Іван все відставляв сім’ю на задній план. Перш за все наш син тримався друзів, робив все для них, а сім’я може почекати. Мені не раз казали рідні чи односельчани, що треба молитися, до церкви ходити на прощі їздити. Але я була вихована в інших “традиціях”, тому і дітей своїх так виховувала. Чого не скажеш про моїх сусідів навпроти
Ви знаєте, хто б мені що не говорив, але без Бога ні до порога. Якби мені хтось повернув час назад, я б по інакшому виховувала своїх дітей. Лише
Андрій видає гроші за списком. Я маю написати по пунктах, що для кухні треба і що з одягу чи взуття. Тоді чоловік прицінюється і видає певну суму, в яку я маю поміститися. З одного боку мене все влаштовувало, але з іншого, я не розуміла, скільки грошей в нас є і чи відкладаємо ми хоч якусь суму на свою квартиру, бо живемо ми з моєю бабусею, яка з кожним роком стає все прискіпливішою. А недавно нам “прилетіло” від свекрухи запрошення на новосілля. Виявляється, квартиру мамі купив Андрій. – А чого ти кіпішуєш? Колись вона все рівно нам дістанеться!
Ми з чоловіком і сином живемо разом з моєю бабусею в її квартирі. Я на даний час при надії і через поганий стан не можу працювати. Я довгий
Вибач мене, Наталко, – тихо промовила Олена Сергіївна, витираючи серветкою сльози. – Я не знаю що тоді в мені “жило”. Але ти маєш мене, вже тепер, як мати, зрозуміти. Я просто хвилювалась за долю єдиного сина. Я дуже хотіла стати бабусею. Але зрозумій, раніше такого не було, бо чоловіки на всякі обстеження не ходили. Як-не-як, а це низько. Це вже тепер я розумію, що була не права. Я вже і перед священиком висповідалася, але тепер хочу і в тебе пробачення попросити
– Вибач мене, Наталко, – тихо промовила Олена Сергіївна, витираючи серветкою сльози. – Я не знаю що тоді в мені “жило”. Але ти маєш мене, вже тепер, як
Як тільки в голову могло прийти, щоб дружину з трьома дітьми покинути і переїхати жити до казна кого, – говорили мені і батьки і теща з тестем. Вони не хочуть зрозуміти мене. Я теж людина, яка хоче ласки і уваги, а Анна замість того, щоб хоч трохи присвятити часу мені, всю себе дітям віддавала. Ну який чоловік з також дружиною на довго затримається. Я і так закривав очі на все це і мовчав десять років. Час біжить, мені до молодості не йде. Хто мені молоді роки поверне?
– Ми тебе не так виховували. Як тільки в голову могло прийти, щоб дружину з трьома дітьми покинути і переїхати жити до казна кого, – говорили мені і
Ой, ну ніхто тебе не буде напрягати роботою на городі. Маму я вже попередив. Тому, бери купальник, не даремно ж ти його купила на розпродажі. В садку будеш засмагати. На роботі всім розкажеш, що на море їздила, – сказав чоловік. Все літо мене Богдан тішив тим, що ми поїдемо кудись разом відпочивати. Якби я знала, всі деталі про цей “відпочинок”, то б і купальника не купляла. Тепер буде в шафі валятися
– Ой, ну ніхто тебе не буде напрягати роботою на городі. Маму я вже попередив. Тому, бери купальник, не даремно ж ти його купила на розпродажі. В садку
Гроші з продажу квартири батьки в рівних частинах віддали мені і брату. Я оплатила перший внесок іпотеки у старому будинку, брат же хотів жити в новобудові, тому гроші вклав у “фундамент”. Через деякий час він і зовсім “прогорів” з забудовником і лишився без нічого. Але минув час і коли прийшлось доглядати за батьком, брат цю справу перекидає на мене. – Тобі ж батьки дах над головою дали! Я ж без нічого залишився
Гроші з продажу квартири батьки в рівних частинах віддали мені і брату. Я оплатила перший внесок іпотеки у старому будинку, брат же хотів жити в новобудові, тому гроші

You cannot copy content of this page