Моя мама “бавиться” у велику пані і тата так під себе приструнила. Ось туму я й боявся знайомити з ними свою Ліду. При зустрічі вона не подала руки моїй дівчині. Але і це не найгірше. Маму здивувало те, що Ліда не знає яким прибором потрібно їсти рибу, а яким м’ясо. А потім зайшла розмова за батьків. – Невже ти вважаєш, що якщо твої батьки працюють руками, це нормально?, – запитала мама і зиркнула на тата. Я знав, що це знайомство погана ідея і не помилився. Тільки що тепер з усім цим робити. Я люблю Ліду, але і маму не хочу засмучувати
Батьки вирішили щось з себе показати, ніби вони бог знати які пани. Вони засудили мою дівчину тільки за те, що вона не вміє користуватися столовими приборами: виделкою і
Накрила невістка стіл на кухні. Я не могла сидіти спокійно, бо мої руки постійно прилипали до тої клейонки. Вона була на вигляд і чиста, але видно, що їй років з два. Також я звернула увагу і на мочалку, її Валя не міняла, мабуть, тиждень. Те саме і з холодильника – неприємний запах. – Ти ж розумієш, що світло вимикають і продукти псуються. А взагалі я його недавно помила. – Та де помила, Валя? Він не митий вже з пів року, як та електроплита, яку Ярослав купив за такі гроші. Якщо чесно, я хотіла в понеділок зробити в будинку батьків велике прибирання, але Валя сказала, щоб я в їх домі не командувала
Я кожного року на тиждень чи два їду в село, в батьківську хату, де залишився жити брат. Так і цього разу сталося. В кінці червня в мене почалась
Ой, та наша Таня, як та лазанья під тим шезлонгом в Туреччині лежить, – сказала моя сестра при всіх гостях. Я почервоніла через неї, як той рак. Але потім Світлана таке ляпнула, що я встала з-за столу, ще й її з собою прихватила. Ну не вміє людина культурно поводитися. Чесно скажу, дуже мені за рідну сестру соромно
– Ой, та наша Таня, як та лазанья під тим шезлонгом в Туреччині лежить, – сказала моя сестра при всіх гостях. Я почервоніла через неї, як той рак.
Ще напередодні Дарина телефонувала, розпитувала, що купити мені на подарунок, та я сказала, що найголовніший мій подарунок, це вони. – Головне не подарунок, а гарні слова, – сказала я Дарині. Я ж не думала, що вона сприйме мої слова так буквально. Приїхала Дарина з великим червоним чемоданом. Я ж стояла біля неї, коли та його розпаковувала, але до рідної матері вона приїхала знаєте з чим? З банкою шампуні, і то, такий самий найдешевший.  Онучка підбігла, давай вітати. Ну це в Софійки не відбереш, вона майбутня актриса і гарно говорити вміє, але мені від цього не холодно й не жарко
На мій день народження і дочка з онучкою з Тернополя приїхала. Ще напередодні Дарина телефонувала, розпитувала, що купити мені на подарунок, та я сказала, що найголовніший мій подарунок,
Чого ви пристали до дитини? Нехай сидить дома і хоч трішки відпочине, – сказала свекруха, а чоловік лише підтакав. Та я також такої думки, але хотів Назарко собі підробити, то ж не буду я його переконувати в протилежному. Я ж не знала, чим закінчиться ця “турбота” про онука
– Чого ви пристали до дитини? Нехай сидить дома і хоч трішки відпочине, – сказала свекруха, а чоловік лише підтакав. Та я також такої думки, але хотів Назарко
Ми всі сиділи за столом, я навіть холодець вже подала, як відкриваються двері і з букетом квітів заходить моя Люська. Місць за столом вільних не було, прийшлось всіх гостей до купки тулити. То виходить і вчора вона погостилася і ще й сьогодні на забаву потрапила. А подарунком її був пакет цукерок, навіть не коробка, і кава “галка”. Я б так ніколи не вчинила, але моя сестра тим не переймається
Ми всі сиділи за столом, я навіть холодець вже подала, як відкриваються двері і з букетом квітів заходить моя Люська. Місць за столом вільних не було, прийшлось всіх
“А моя доця з онучкою недавно з Парижу приїхали. Ой, яка там краса. Я вам фото покажу. Дивіться, ось тут так, а це ось так”. Надя так хвалилася життям дочки і онучки, ніби то вона так живе. Ми і слова вставити не могли. “Думайте, ніби то я в тому Парижі під Ейфелевою вежею сиджу”, – сказала на кінець розмови Надя. Ну такі все ж таки є дивні люди. Ніде не була окрім села і області, а розказує все так гарно, ніби пів світу об’їздила
Так би хотів запланувати, то б так не вийшло. Сьогодні випадково в центрі міста зустріла двох своїх подруг, з одною, Надійкою, ми сиділи за одною партою. Олена ж
Коли мій чоловік дізнався, що він нічого не успадкує від свого багатого батька, він дуже розлютився. Але я знала, що мій свекор мав на це дуже вагомі причини. – Подай на оскарження, ми з мамою не будемо проти. Всі ми розуміємо, що писав тато заповіт не при здоровому глузді, – говорила рідна сестра Дмитра. Але я таки вмовила його це не робити. З цієї “ситуації” Дмитро засвоїв “урок”. Тепер йому за свій вчинок дуже соромно, але він свою провину “загладжує”
Чоловік не успадкував і гривні від рідного батька. Усі були спантеличені таким рішенням, але я знала, що він це заслужив. Коли мій чоловік дізнався, що він нічого не
Мамо, завтра прийдуть майстри і тобі воду проведуть. Я на вихідних приїду і привезу пральку, умивальник і все необхідне. Твоє завдання бути дома, – сказав син по телефону, а я на стілець присіла від такого здивування. Син мені за життя ніколи не допоміг і відра води принести з криниці в хату, а тут така щедрість з його боку. Це вже згодом я дізналася справжню причину “допомоги” Олега. Без невісточки тут не обійшлося. Ох і розумничка моя Іринка!
– Мамо, завтра прийдуть майстри і тобі воду проведуть. Я на вихідних приїду і привезу пральку, умивальник і все необхідне. Твоє завдання бути дома, – сказав син по
Я закрила очі на те, що свекруня нам весілля зіпсувала, бо все мало бути так, як це хоче вона і крапка. В Карпатах вона нам також спокою не дала: Де ви? З ким ви? Чи поїли чи попили? А відразу ж після приїзду мама Павла приперлася в нашу квартиру і давай розпорядки давати. – Петрику, ти покупки зроби! А ти, Катю, холодильник наповни і приберись. – Я ще мовчала, поки справа не дійшла до того, що вона почала ритися в кошику брудного одягу
Я думала, що моя свекруха – це скарб. Швидко з’ясувалося, що вона повна протилежність цього скарбу. Я була рада, що свекруха швидко прийняла мене в сім’ю і ставилася

You cannot copy content of this page