На прикладі своєї мами, я зрозуміла, як НЕпотрібно робити із невістками.
Нас у мами з татом було троє. Я сама старша дочка – Оля, через 2 роки народилася середуща – Ліда, і ще через два роки народився їх улюбленець – Олег. Вони з татом так хотіли сина, що про наше з сестрою життя й не думали. Всю свою любов вони віддавали йому, і виправдовувались тим, що він наймолодший.
Ми з сестрою прийняли таке рішення, а що нам залишалося ще робити. Час минав, всі ми повиростали, та мамина “любов” до сина ставала ще більшою. І тут сталося найгірше – Олег зустрів ту саму дівчину, і через деякий час надумав одружитися. Це було найбільшим ударом для мами. Її синочок буде належати не їй, а зовсім посторонній людині – невістці.
На той час у нас з сестрою вже були свої сім’ї, свої проблеми та радості. Жили ми всі в одному селі, тому те, що відбувається у братовій сім’ї, було на виду не лише у нас, а й всьому селу.
Так сталося, що мама жила через паркан від сина та такої нелюбимої невістки. Не було такого дня, щоб мама не кричала на Віру (невістку). Все їй було не так. Хоча віра була досить хорошою людиною, господинею та мамою.
Я часто мамі говорила: “Ну не подобається вона тобі, відвернись, не звертай уваги, живуть вони добре, для чого втручатися”. Вона відповіла: “Ось подивимося, як у самої буде, коли сини одружаться”.
Хотіла б я написати, що у сім’ї брата все чудово, та НІ. Мама не дала їм життя. Вони розлучилися. Невістка онуків забрала до своєї мами. А наш брат, самі розумієте, яке то життя без жінки. Не доглянутий, почав випивати, нікому він не потрібний, навіть мама, яка його так любила, віддалилася від нього. Не потрібний він такий нікому!
Я вже дочекалася того, що і мої сини одружилися. Живуть вони окремо від нас. Я телефоную до дітей та внуків, пишаюсь ними, та з нетерпінням чекаю в гості. І ці слова, що мама мені казала: “Ну подивимось як в тебе буде”, я запам’ятала на все життя. Ніколи такого в мене не буде, бо я поважаю вибір своїх дітей. Мої невістки прекрасні, бо біля них мої сини – справжні мужчини.
Головне свекрусі і тещі зрозуміти, що це не її сім’я, а сім’я її дорослої дитини. Не лізьте! Невже нічим в житті зайнятися, якщо не береш участь в житті дітей, якщо діти вирішили, що мати не потрібна? Що бігати за ними і принижуватися? Щось зміниться? Тільки злість і роздратування, а то і ненависть у відповідь буде. Значить треба шукати варіанти.
Будьте розумними!
Передрук без гіперпосилання на ibilingua суворо заборонений!
Фото ілюстративне – lutsk.rayon
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook
