Так вийшло, що свекор, відколи пішла з життя його дружина, став майже кожного дня приходити до нас на вечерю. Живе він навпроти нашого будинку, і мене б все влаштовувало, та його доволі дивний характер “лякає” мого сина. Я вже просила поговорити з ним чоловіка, але той лише сміється, і каже, що наш Максим має звикати, оскільки він “мужик”
Мій свекор хороша та весела людина, але він не зовсім джентльмен, на мою думку. Василь Петрович не соромиться “ляснути” красуню по спідниці, або розповісти анекдот доволі делікатний в любій компанії. Одним словом, він нічого і ніколи не соромиться. Колись я думала, він веселий чоловік, але тепер це вилазить мені боком.
Мій чоловік розповідав, що тато за молодості був великим гулякою, тільки мама, моя свекруха, закривала на це очі. Але це вже зовсім інша історія, яку я не маю права описувати.
І все б ще нічого, та в нас з чоловіком росте син…
Наш чотирнадцятирічний син Максим дуже спокійний, любить дивитися фільми, грати на комп’ютері, але з дітьми мало контактує, у нього є лише один друг, якого він іноді приводить додому.
Дідусь приходить до нас вечеряти майже щовечора, він живе навпроти, і він один, відколи бабуся пішла з життя. Останнім часом він став дражнити Максима, що він уже має дівчат водити до хати, а не з хлопцями в приставку гратися. Він тепер майже кожен день розповідає йому – що він робив у його віці, які дівчата йому подобалися в молодості, і тому подібне.
Моєму синові незручно, він деякий час мовчить, перестає їсти, а іноді йде і замикатися в кімнаті. Я намагалася пояснити чоловікові, щоб він сказав свекру, але він тільки сміється, що дідусь такий і нашому сину треба звикати до такого.
Мені здається, це лякає мого сина, він ще не цікавиться дівчатами. Я могла б і сама поговорити з дідусем, але, думаю, він мене відкине, сказавши, що я, як жінка, цього не розумію.
Може хтось може дати мені пораду, що робити в такій ситуації?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua