Так, я свекруха! І, так, мене недолюблює моя невістка за те, що я лізу в їхнє життя і намагаюся впливати на її чоловіка. З мого боку, це виглядає зовсім інакше. Інша сторона медалі – це материнська любов і турбота. Як будь-яка справжня мати, яка любить свою дитину, я бажаю своєму синові тільки добра і щастя. Все, що я роблю, це лише заради його благополуччя.
Можливо, мої ревнощі не дають спокою… але так важко відпустити дитину, яку ростиш довгі роки. Важко дивитися як він оступається чи робить щось негаразд.
Всім невісткам здається, що свекруха – погані. Як же ви помиляєтесь?
Колись більшість із вас буде на тому самому місці. Ваш син приведе дівчину, яка вам зовсім не сподобається. І історія повториться.
Це замкнене коло або життєва дідівщина, визначень цього феномену можна знайти незліченну кількість. Але одна суть, кожна з нас повторить цей шлях.
Невістки здається, що я випробовую її терпіння, що ловлю задоволення, вказуючи на її недоліки. Насправді я просто хочу навчити її. Навчити тих маленьких дрібниць, які спрощують життя господині.
Навчити дбати про своїх рідних так, щоб залишалася енергія на себе. Щоб їй було легше вже згодом зі своїми дітьми. Щоб залишався час на стосунки, а не на кухню.
Так, іноді я зриваюся, але до будь-якої нової людини важко звикнути. Звикнути до його звичок, манер, поглядів… не варто за це таїти образу, просто зрозумійте…
Свекруха завжди здаватиметься поганою, а мати — ангелом охоронцем. Але не забувайте, що ваша свекруха теж мати, яка оберігає свою дитину. Ось так і вживаються в нас чорне та біле.
Не витрачайте час на сварки, краще зрозумійте і вибачте.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
