Такого відношення до онука, Людмила Ігорівна не очікувала, і як тільки Олексій направився в свою кімнату, влаштувала на кухні дочки “бучу”. – Нехай краще хлопчина поживе у мене. А ви, задумайтесь над тим, що робите, – сказала жінка. В той же день вона взяла в одну руку Олексійка, в іншу велику сумку з речами, і відправилась додому.
30 – річна Ярина зв’язала себе узами шлюбу вже в дев’ятнадцять років. Трохи пізніше ощасливила чоловіка сином Олексієм, який виріс скромною і тямущою дитиною. Він добре вчився в школі, допомагав батькам по дому і ніколи не просив зайвого. Захоплювався футболом і в своєму юному віці досяг у спорті непоганих результатів.
Через якийсь час Ярина з чоловіком розлучилися, і жінка в терміновому порядку почала шукати собі нового супутника життя. І пошуки, звичайно ж, увінчалися успіхом, адже хто шукає, той завжди знайде.
Новий чоловік був видним: ставний, високий, але вельми дивний. Олег навіть не намагався налагодити відносини з Олексієм, адже сприймав його як “минуле” від шлюбу дружини.
Незважаючи на це, хлопчик тягнувся до нього, бажаючи отримувати і чоловічу увагу (десь поради запитати, десь щось попросити). Навіть на футбол вітчим вважав за краще ходити з друзями, не взявши з собою хлопчика. А Олексій і не ображався, будучи абсолютно доброю людиною, він кожен раз привітно зустрічав маму і вітчима з роботи, дбав про них, радував успіхами.
Він і про рідного батька завжди тепло відгукувався, незважаючи на те, що батько не брав участі в його житті. Минув час, і в сім’ї з’явилася друга дитина – хлопчик. Уваги юний Олексій став отримувати ще менше, щиро люблячи при цьому молодшого брата.
Ярина вважала Олексія дорослим (у віці 7 років), змушувала виконувати обов’язки по дому, які не встигала робити сама. Або не хотіла, вважаючи, що втомлюється з малюком. Уроки він робив самостійно, так і не отримавши позитивної відповіді від дорослих на прохання про допомогу.
В гості періодично приходила бабуся, в присутності якої обидві дитини були в центрі уваги, в теплі і турботі. Одного разу вона випадково стала свідком ситуації, що викликала стрибок тиску і виклик швидкої допомоги.
Глава сімейства відправився на кухню і дістав з холодильника два йогурти, щоб його погріти. Олексій підійшов і запитав: “Можна мені?”. На що чоловік відповів: “Ні, це нам з мамою, тобі немає, на тебе тато грошей не дає”.
Хлопчисько мовчки повернувся в свою кімнату, а бабуся влаштувала “бучу”, в якій донька стала на бік чоловіка. Пролежавши в стаціонарі через погіршення здоров’я, бабуся вирішила серйозно поговорити з дочкою і не знайшовши компромісу, попросила віддати Олексія їй.
Ярина погодилася швидко, сказавши, що все одно нічого не втрачає, грошей на нього ніхто не дає, а їх тепер не вистачає. Як не дивно, Олексій неохоче переїхав до бабусі, переживаючи розлуку з мамою і молодшим братом. Але незабаром зрозумів, що таке справжня турбота і любов.
Дорослішаючи, він все частіше дякував бабусі за те, що живе з нею, охоче допомагав їй і намагався робити все, щоб вона могла ним пишатися.
Свою матір він відвідував нечасто, а молодшого брата бачив регулярно: заходив в гості до дитячого садка і грав з ним. Іноді стає незрозуміло, як може мати проміняти власну дитину на чоловіка. Допускати таку дивну поведінку з його боку до рідної маленької людини, до якої вітчим не має відношення.
Дивно, дуже дивно.
Фото ілюстративне – kobietytomy
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
