Тато пішов до іншої жінки, коли мені і трьох рочків не було. Але зараз, коли минуло стільки років, і я вже сама мама, він постукав у мої двері. Я не могла інакше вчинити, і прийняла його. Я мала велику надію, що мама також піде йому на зустріч. Вона заміж так і не вийшла. Але я помилилася. Мама поставила мене перед вибором, і тепер я не розумію, що робити.
Можна сказати, що мене виховала лише мама. Батьки дуже рано розлучилися. Мені навіть трьох рочків не було. Батько спочатку хоч іноді навідувався до мене, а згодом просто зник з мого горизонту.
Через деякий час я навіть не могла згадати, який у нього вигляд. Всі фото, на яких був тато, мама порвала і викинула. Без батька жити було важко, хоча б тому, що багато однолітків мене дражнили. Мені хотілося, щоб тато мене захистив, але це було нездійсненною мрією.
З роками я просто з цим змирилася і прийняла той факт, що в мене є лише мама. Мама ніколи про тата мені не розповідала, а я не розпитувала, щоб не залазити їй у душу.
Я розуміла, що вона ще його досі кохає, тож їй важко підіймати з глибини цю тему. Пізніше я дізналася, що батьки розлучилися через те, що тато знайшов собі іншу, набагато молодшу жінку. Він просто проміняв нас із мамою на неї.
Батько виховував чужу дитину, доньку тієї жінки, а про мене навіть не згадував. Дізнавшись правду, мені стало дуже неприємно. Я звинувачувала його та його нову жінку в тому, що в мене така доля. І в тому, що мати постійно сумна і зі сльозами на очах.
Незважаючи на те, що я не була проти, мама не поспішала будувати стосунки із чоловіками. Та й вона розуміла, що з дитиною на руках її не візьмуть заміж.
Я була її єдиною віддушиною – заради мене вона робила все можливе й не можливе. А також мама купила собі невелику дачу, де й проводила весь вільний час. Вона вже змирилася з тим, що буде одна.
Коли я вийшла заміж і привела на світ дочку, раптом з’явився батько. Я не так уявляла зустріч із ним. Я думала, він проситиме у нас прощення, цілуватиме в щоки і даруватиме подарунки.
Напевно, якби він так вчинив, я б усе пробачила і впустила б його у своє життя. Але це були мої дитячі мрії, які далекі від реальності.
Батько повернувся, бо його покинула та жінка. Він приїхав до мене, бо не знав, де живе мати. Він не просив у мене прощення, але оточив увагою, якої мені так не вистачало в дитинстві.
Він купував подарунки для внучки і казав, що хоче все виправити. Раз був поганим батьком, стане добрим дідом. Я не знаю чому, але я йому повірила і прийняла.
Мамі це відразу ж не сподобалося. Вона на мене страшенно злилася. Казала, що я нічого не розумію, і що так не робиться. Що її в першу чергу підставляю.
Я спробувала пояснити, що тато змінився і намагається все виправити, що потрібно дати йому шанс, але мама продовжувала його звинувачувати у всьому можливому й не можливому. Мама раз у раз наголошувала, що саме тато став причиною її такого життя.
– Іринко, я не хочу його бачити, розумієш? Я б дуже тебе попросила, щоб ти не змушувала мене сидіти з цією людиною за одним столом. Поки він буде тут, моєї ноги у твоїй квартирі не буде, – сказала мама.
– Мамо, це ж не нормально! Тобі варто також дати йому другий шанс.
– Я виростила тебе і на багато що закривала очі, щоб ти стала на ноги. Зараз ти маєш зробити вибір: або я, або він.
– Невже ти не можеш змінити своєї думки? Навіщо ти руйнуєш мені життя через свої старі образи?
– Я не хочу про це говорити. Ти маєш вирішити, від кого ти готова відмовитися.
Я не знаю, як повинна вчинити. Мені дуже важко через цю ситуацію.
Я ніколи не мала тата, і ось він з’явився, і я повинна через маму його забути, викреслити з життя?
Я люблю їх обох. Я не хочу, щоб мама почала з ним нове життя. Двічі в одну річку не ввійдеш. Я просто мрію, щоб вони заради мене помирилися і просто почали разом виховувати свою онучку.
Невже я прошу так багато?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
