fbpx

Те, що люди будуть мою онучку в зубах носити, то сто відсотків, в нас містечко невелике. Я не знаю чим Ліда думала, коли дозволила Даринці у вісімнадцять років жити окремо з хлопцем. Якби ми з дідом не прийшли їх провідати, то б і не знали тих подробиць. Ой, сором-то який!

Мені дуже соромно за онучку, але скільки б я не говорила на цю тему з невістко, вона мене чути не хоче. А все тому, що Ліда не хоче псувати стосунки з єдиною дочкою.

Чотири роки тому сталося непоправне. Мого сина раптово не стало. Він вночі їхав на автівці з другом і не впорався з керуванням.

Що я, що невістка, дуже важко пережили все це. Я досі не оговталася. Виявляється, час нічого не лікує.

В них є своя, дякувати Богу, квартира. Невістка працює, а онучка Даринка недавно відсвяткувала своє вісімнадцятиріччя. Вона вивчилася на перукаря і працює в якомусь салоні.

Ми з чоловіком часто навідувались до них в гості. Старалися підтримувати, бо розуміємо, як це залишитися в один момент без чоловіка та тата.

Але якось крок за кроком невістка почала нас дивувати. Річ в тому, що вона почала все дозволяти Дарині. Ще з шістнадцяти років вона зробила собі пірсинг. Потім було різнокольорове волосся. За тим пішло в рух тату. На даний час в неї вже два.

Я просила Ліду краще виховувати онуку, і не все що вона хоче, дозволяти, бо це лише початок. Що треба трохи тримати її в такому віці “в руках”, але невістка не хоче ні в чому перечити дочці, бо вважає, раз вона залишилася без тата, то має тепер мати все, що тільки захоче.

І ось до чого вже в цьому вихованні дійшло.

Ми прийшли до них з чоловіком тиждень тому. До того ми давно в невістки не були. То мій старий зашмаркався, то в мене тиск скакав.

І ось нарешті ми зібралися. По дорозі купили полуниці, персиків, яблук, щоб з пустими руками не йти.

Двері нам відкрила Ліда, але онучки, хоч вона в неділю після обіду вже не працює, дома не було.

Ми подумали, мало чого, може десь з друзями пішла.

Але виявилося все геть по іншому.

Наша Дарина вже майже місяць, як живе на орендованій квартирі зі своїм хлопцем.

Я за голову взялася.

– Ліда, як ти таке дозволила? Вона ще зовсім юна. В тебе розум є?

Я ще багато чого в пориві говорила. Але мене можна зрозуміти, я була здивована від почутого.

Та невістка відповіла мені коротко та ясно.

– Вона вже повнолітня дівчина, працює на роботі і вправі сама вирішувати, з ким і де жити. І ви в її життя не втручайтеся.

Ну ви собі таке уявляєте? Але мені здається, Ліда просто не хоче псувати з дочкою стосунки.

Читайте також: Після того, як я з дітьми переїхала в Польщу, я заблокувала свою свекруху всюди, де тільки можна і не можна. Але питання цегли, яку ми придбали з її сином на будову, так її зачепило, що вона розшукала номер телефону моєї хресної, і давай там “качати” свої права. І хресна і мої батьки, в подиві від цієї жінки. Сам Денис змирився з моїм рішенням, а ось свекруха через мою маму передала, що дає мені останній шанс

Вісімнадцять років, і вже жити з хлопцем. Мені таке в голові не вкладається.

Я собі уявляю, як люди будуть її в “зубах носити”. В нас містечко невелике.

Ой, сором-то який!

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page