Тетяна йшла з важкими сумками з ринку. Вся в чорному, хоча чому дивуватися, вона вже років десять так ходить. Волосся неохайно зібране в пучок, а очі ніби скляні. Вона, як тільки побачила мене, тут же перейшла на іншу сторону тротуару. Я просто подивилася їй у слід, а дочка все розпитувала: “Ну чому? Чому тітка Таня не хоче з нами спілкуватися?”
***
Ми бачимося з молодшою сестрою рідко-раз на рік або в півтора. Вона проходить повз опускаючи очі, або намагається якщо є можливість, перейти на іншу сторону дороги.
Не спілкуємося ми з Тетяною близько 9-10 років, стався наш родинний розрив відносин раптово для мене і моєї сім’ї, хоча справа йшла до цього давно.
Різниця у віці з Тетяною 8 років, вони з братом двійнята. Я добре пам’ятаю, що моє дитинство скінчилося, коли в нашій двокімнатній квартирі з’явилися, як говорила бабуся – дітлахи.
В обох кімнатах стояло по ліжечку, велика купа пелюшок і підгузників пралася в машинці щовечора, а так як жили на першому поверсі, мені доводилося частенько з важким тазом вивішувати їх на майданчик для сушіння ввечері, коли інші діти безтурботно гуляли, або вранці – до школи.
Також я часто гуляла з двомісною коляскою біля будинку, і одного разу коляска покотилася якось набік, і “дітлахи” вилетіли на травичку.
Нічого з ними не трапилося, але стрес отримала я. Я проревіла в кущах за будинком від страху, боялася йти додому.
Далі перед школою відводила дітей в ясла, садок, забирала їх з дитячого садка додому. Допомагала мамі прати їх одяг, грала на вулиці і в квартирі, вчила читати і писати, малювати, грати в шашки, доміно, лото. Перевіряла уроки, допомагала їх робити.
І ось 10 років тому, моя молодша сестра кинула в нашу поштову скриньку лист з релігійними “наклепами”. (Вона вступила в якусь секту…)
Перед цим вона різко скоротила спілкування зі мною і своїми подругами, поміняла роботу, весь цей час працює прибиральницею в сусідній школі, почала носити одяг темних кольорів.
Моя дочка спочатку запитувала мене – “Мамо, а чому ви посварилися?”. Мені не було чого їй сказати, ми не сварилися! Завжди допомагали їй – робили ремонт, купували меблі, брали з собою на природу її та сина…
Син Тетяни, що народився від одруженого коханця, старший моєї дочки на два роки, і вже третій рік перейшов вчитися в нашу гімназію. Сестру двоюрідну бачить (мою дочку), але не вітається, як ніби не впізнає.
Подорослішав і очевидно, стало незручно вчитися в школі, де мама працює прибиральницею. До речі, сестра закінчила коледж, і має бухгалтерську освіту.
Ми з чоловіком вирішили так, хоча вона нас і “нагородила темними слівцями”, але якщо попросить допомоги – допоможемо, але близького спілкування, явно з релігійною фанаткою не хочемо.
Ось тобі і сестричка!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
