Тобі що, сестри не шкода?, – говорила мені мачуха, яка все життя тільки те й робила, що насміхалася з мене. Для неї я завжди була “сірою мишкою”. – Ось мої донечки, і красунечки, і розумнички. – А коли заміж вийшли, то такими ж “розумними” і зяті виявилися. Коли я щось хотіла розказати татові, він в корені все обрубував. – Не буду я лізти у ваше бабське! Самі розбирайтеся!
Для батьків всі діти повинні бути однаково улюбленими (ну або нелюбимими). Так правильно, але в житті ця правильність зустрічається дуже рідко.
У сім’ях є любимчики і інші – ні так ні сяк.
Ось і у моїх приятелів аналогічна ситуація. У родині троє дорослих дівчат, дві рідні, а найстарша – зведена по батькові.
Так ось, рідні доньки – розумниці, красуні, гарні дівчатка, ну а Орися – ні те. ні се.
Тітка Мирослава вийшла заміж за тата Орисі на початку 80-х, дівчинці було в той час 5 років, потім народилися погодки сестрички – Андріана і Руслана.
Пасербиця допомагала мамі Мирославі, доглядала за малятами, щось вони разом з жінкою куховарили, в загальному жили нормально, на перших порах.
А ось коли свої рідні діти стали підростати, відносини мачуха-падчерка сильно зіпсувалися. Орися терпіла і намагалася не дратувати Миросю, а та (мачуха) всі промашки рідних дочок списувала на Орисю.
Кілька разів, дівчинка намагалася розповісти ситуацію батькові, але той лише відмахнувся, мовляв розбирайтеся баби самі, мені і без того проблем з вашим забезпеченням вистачає.
Закінчивши 8 класів, Орися пішла в технікум, потім в будівельний інститут.
Дівчина вона розумна, тому розуміла, що треба здобувати фах за тією спеціальністю, де швидше можна буде забезпечити себе житлом. Закінчивши вуз, Орисі вдалося влаштуватися на хорошу посаду і через п’ять років вона отримала свою особисту житлоплощу.
За всіма цими турботами вийшло, що у віці 40 років жінка була фінансово ні від кого незалежна, але без сім’ї.
На мій погляд нічого поганого, можна і в 45 років знайти своє щастя і стати мамою.
А ось ідеальні дівчатка, Андріана і Руслана – вже обзавелися сім’ями і тітка Мирослава дуже пишається їх вибором.
На сімейних святах завжди намагалася підкреслити, які ж розумничка у неї донечки, які ділові зяті, ось на кого Орися треба рівнятися.
А тут, пару місяців назад з’ясовується, що Андріана з чоловіком набрали таку кількість кредитів, мабуть не подумали, а виплатити не можуть.
Мирося з чоловіком давно на пенсії і не працюють. Ні, вони звичайно Андріані допомогли, зібрали і віддали свої останні гроші, тільки це крапля від тих боргів, які наробила парочка.
І ось в скрутному моменті, чомусь згадали про Орисю – ні те, ні се.
Сім’я прекрасно розуміла, що у Орисі гроші є, он вона і ремонт шикарний зробила, і автівку поміняла, і відпочивати їздить закордон.
На сімейній раді вирішили звернутися до Орисі, мовляв нехай допоможе сестричці, адже рідні люди, та й ні до чого такі гроші одинокій жінці, витратить на якусь дурницю і підуть гроші, а тут в добру справу – сестру від колекторів врятувати треба.
Вирушила на переговори Мирося, спочатку було все тихо і мирно, але ось біда, ніяк не вдавалося переконати пасербицю розлучитися зі своїми накопиченнями.
Зрозумівши що номер не пройде, мачуха ґрунтовно наїхала на Орисю. Вона виставила молодій жінці рахунок з того часу, коли Мирослава зійшлася з батьком Орисі і до моменту як пасербиця з’їхала від них (а це більше 10 років).
Орися наїзд витримала, позначилася школа пройдена на роботі, Миросю – вигнала, грошей – не дала ні копійки. Тепер Андріану чекають великі неприємності, позики великі, і вже почали капати серйозні пені.
Днями зателефонував батько, і теж просив зважити на становище сестриці-боржниці, а Орися відповіла йому: “Розбирайтесь там самі, і до мене не приставайте”!
Правильно Орися вчинила, чи ні? Що скажете?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
