Я вийшла заміж молодюсінька, так треба було. Мені ще навіть дев’ятнадцять не було, коли на світ з’явилася наша донечка.
Чоловік на чотири роки старший за мене.
Мама Олега віддала нам двокімнатну квартиру своєї мами. Знаходилась вона від неї за дві вулиці.
Перед тим, як йти до нас, вона завжди мені дзвонила. Ніколи Ольга Степанівна мене ні за що не критикувала. Вона така свекруха, яка все робила і говорила в мою користь.
– Не хватає тобі грошей, не мовчи. Нехай Олег так крутиться, щоб ви ні в чому з дочкою не потребували.
Одного дня я пам’ятаю, Олег при мені пожалівся своїй мамі, що зранку пішов на роботу без сніданку, бо я не змогла встати і його нагодувати (дочка погано почувалася, і я всю ніч не спала).
Та Ольга Степанівна порадила Олегу, або вночі з дитиною в таких випадках сидіти, або раніше прокинутись і самому собі ту яєшню з канапкою приготувати, а не розраховувати на мене.
– Тут немає нічого складного!
Це було так мило з її боку. До заміжжя я навіть уявити собі не могла, що існують такі свекрухи.
Довгий час в мене була проблема з прасуванням сорочок і штанів класичних Олега. Ніяк я не могла йому з тими кантами догодити. Поки одного разу Ольга Василівна на свої очі не побачила його невдоволення.
– Твоя дружина не рабиня! Не подобається? Взяв, і сам попрасував, як треба.
І ви знаєте, до сьогоднішнього дня я не прасую речі чоловіка.
На роботу він все готує звечора, а ось звичайні футболки він навіть не прасує. Каже, пом’яте – це по європейське.
Як не крути, а класна в мене свекруха!
Кому теж так пощастило? Діліться своїми історіями!
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для